Зеленський урівняв патріотів із ватниками

15 червня Шевченківський районний суд Києва відправив під цілодобовий домашній арешт на два місяці громадського активіста 25-річного Сергія Стерненка. Його підозрюють у незаконному носінні холодної зброї та умисному вбивстві 29-річного Івана Кузнєцова. 24 травня 2018-го Сергій із дівчиною повертався додому. Неподалік будинку в Одесі на нього напали двоє чоловіків. Це був третій замах за чотири місяці. У сутичці Стерненко смертельно поранив Кузнєцова.

— Ситуація із Стерненком використовується для залякування громадських активістів, які боряться проти кримінальної системи. Такий собі холодний душ, щоб останні пригальмували, відступили, припинили викривати схеми регіональних ватажків. Країна все-таки залишилася поділеною на вотчини. Херсонська, Харківська мафія і так далі, — вважає письменник Тарас Антипович. — Скидається все на помсту мера Одеси Геннадія Труханова Стерненку. Це має бути очевидним для влади. Вона має реагувати на кричущі випадки судових переслідувань патріотів. Але Зеленський зберігає імідж пофігіста. Він надто слабкий, щоб міняти цілу систему. Перша ознака це те, що Авакова залишили на посаді міністра. Тепер — покривання регіональних груп, сплаву криміналу, владних і правоохоронних структур. Можливо, останні шантажують Київ тим, що в певний момент не підтримають його і покличуть Росію на допомогу. Мовляв, не заважайте грабувати і все буде добре.

Якими очима на справу Стерненка дивиться влада, як вона її бачить? Ця візія адекватна, помилкова? Якою буде політична відповідальність Володимира Зеленського? Які для нього будуть наслідки?

— Схоже, що вже передав президентську функцію єрмакам, аваковим. Чи контролює він свою команду, чи вона контролює його. Але атмосферу в країні сформував він разом з «Слугами народу». Вони несуть відповідальність за стосунки влади з активістами. Кучма теж особисто не вбивав Георгія Гонгадзе. Але створив таку систему, в якій смерть журналістів стала реальністю. Зараз з’явилися представники громадянського суспільства, яких намагаються пресувати.
Президент робить вигляд, що він понад усіма цими баталіями: Майдан, Антимайдан. Насправді він великою мірою підігрує саме реваншистам. Будь-який нейтралітет між добром і злом означає, що ти на боці темних сил. Ще на початку своєї каденції Зеленський увійшов в антагонізм з активістами і громадянським суспільством. Знецінював зусилля волонтерів, усіх хто працював на опір Росії. Урівняв патріотів із ватниками. Таке важко забути.

Суспільний запит на справедливість може викликати третій Майдан? Коли? Якими можуть бути сторони протистояння, хто може опинитися по різні сторони?

— Третій Майдан може грянути, якщо будуть сильні поступки Росії. Це дуже великий ризик для країни. Небезпечний сценарій. Немає лідера, який міг би об’єднати людей. Викликати віру, надію і любов. У всіх таборах – деморалізовані ватажки. Українці вже проходили тест двічі. Майдан, що не поширюється на всі щаблі влади, сходить нанівець. Або реванш бере стара система.
Зеленський об’єднав країну на ґрунті пофігізму. Порошенко несе тягар великого антирейтингу. Він не вступить в одну ріку двічі. А іншої досить помітної постаті ми не бачимо.
По один бік протистояння знову опиняться проукраїнські волонтери, митці, люди з ідентичністю. Ті, хто пройшли війну і розуміють, що Росія — ворог. З іншого боку, зазвичай, президент. Якщо Зеленський зуміє дістати всіх, різні групи населення зможуть об’єднатися — і відбудеться вибухова синергія. Але Зеленський, як хамелеон, ховається. Зливається з різним оточенням. Намагається не провокувати. Він чутливий до рейтингів, на яких побудоване телебачення. Коли бачитиме масовий осуд, відступатиме.

Росія підживлює чи використовує суспільне невдоволення українців?

— Однозначно росіяни вкладають гроші в таких людей, як Шарій, вирощують інформаційну армію. Всюди, де є найменший внутрішній розкол, вставляють товстий клин. Намагається розколоти Америку, ЄС, щоб поглибити протиріччя.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Суд зняв підозру з одного з нападників на Стерненка та не дозволив заарештувати другого