ЗАПРОШУЄМО УСІХ БАЖАЮЧИХ ДО ОБГОВОРЕННЯ
Розробка Генерального плану міста Києва здійснюється на виконання Указу Президента України № 157/2008 «Про невідкладні заходи щодо розвитку міста Києва», розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25.07.2008 № 1045, рішення Київської міської ради від 18.09.2008 № 262/262 «Про розробку нового Генерального плану розвитку міста Києва та його приміської зони до 2025 року», Програми-завдання, погодженої Міністерством регіонального розвитку та будівництва України та затвердженої першим заступником голови Київської міської державної адміністрації 16.06.2009 року з урахуванням рекомендацій та зауважень, наданих головними управліннями Київської міської державної адміністрації, районними у місті Києві державними адміністраціями.
Генеральний план міста Києва розроблено КО «Інститут Генерального плану м. Києва» та субпідрядними організаціями на замовлення Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). До роботи було залучено 10 основних наукових, проєктних та ряд інших субпідрядних організацій.
Згідно із Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні. Його головною метою є виявлення ресурсів (природних, територіальних, трудових, виробничих, науково-технічних, інтелектуальних тощо) для забезпечення збалансованого сталого розвитку міста, формування повноцінного життєвого середовища для сучасного та наступних поколінь, а також удосконалення соціальної, виробничої, комунікативно-інформаційної, інженерно-транспортної, екологічної інфраструктури, для поліпшення умов проживання, відпочинку й оздоровлення населення, збереження культурної спадщини.
Генеральний план міста складається з 16 томів. Показники та планувальні рішення Генерального плану надано на етап 20 років до 2040 року та на етап 7 років.
Для забезпечення цілісності та удосконалення планувальної структури на території м. Києва визначено основні функціональні зони.
Сельбищні території призначені для створення сприятливого життєвого середовища, яке має відповідати соціальним, екологічним та містобудівним умовам забезпечення життєдіяльності населення. Зона житлової забудови призначена для розміщення житлової забудови, підприємств повсякденного обслуговування населення, зелених насаджень, вулично-дорожньої мережі та розподіляється за характером будівельного освоєння на території багатоквартирної і садибної (в т.ч. блокованої) житлової забудови. Зона житлово-громадської забудови призначена для розміщення житлової забудови, з підприємствами та установами обслуговування місцевого та районного рівня, а також окремих об’єктів громадського призначення. Зона громадської забудови призначена для концентрованого розташування закладів і підприємств обслуговування населення міста Києва. Зони громадської забудови у складі Генерального плану формуються у місцях найбільшої концентрації населення у денний час як функціонально-просторова система багатофункціональних і спеціалізованих центрів, які органічно пов’язані з планувальною структурою міста. До складу громадської зони входять відокремлені та розташовані у складі інших громадських центрів загальноміського значення спеціалізовані громадські центри, сформовані за рахунок групування об’єктів адміністративного, культурного, виставкового, медичного, освітнього, спортивного та іншого призначення в єдиний комплекс.
Виробничі території призначені для організації виробничої діяльності, створення та функціонування сучасних робочих місць та складаються з наступних функціональних зон: промислової забудови, комунальної та транспортно-складської забудови, спеціального призначення.
Ландшафтні та рекреаційні території призначені для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів, формування міських лісів, ландшафтних комплексів, рекреаційних зон, курортів та оздоровчих місцевостей, об’єктів природно-заповідного та водного фондів, водозахисних, транспортно-розподільних озеленених смуг та інших об’єктів зеленого господарства.
Території транспортної інфраструктури призначаються для розміщення об’єктів залізничного, повітряного, річкового, автомобільного транспорту та електротранспорту (зона зовнішнього і внутрішнього транспорту), вулиць і доріг (в межах червоних ліній). Зона зовнішнього і внутрішнього транспорту складається з існуючих об’єктів (об’єктів підприємств та мереж міського і зовнішнього транспорту) та перспективних територій, призначених для розвитку вказаних видів транспорту.
У Генеральному плані опрацьовані конкретні заходи щодо розвитку всіх адміністративних районів міста.
СОЛОМ’ЯНСЬКИЙ РАЙОН
ФУНКЦІОНАЛЬНО-ПЛАНУВАЛЬНА СТРУКТУРА
Солом'янський адміністративний район розташований на пагорбах правого берега Дніпра у південно-західній частині міста, частково у центральній, південній та західній планувальних зонах міста Києва, межує з Голосіївським, Шевченківським і Святошинським адміністративними районами міста та Києво-Святошинським районом Київської області. Територією нинішнього Солом'янського району протікає права притока Дніпра – ріка Либідь, вздовж русла якої проходить залізниця. Територія району прилягає до центральної частини міста і простягається до західних меж Києва.
До складу району входять такі історичні місцевості як Батиєва Гора, Відрадний, Грушки, Жуляни, Караваєві дачі, Кучмин Яр, Олександрівська слобідка, Пронівщина, Протасів яр, Совки, Солом’янка, Чоколівка. За радянської доби на теперішніх теренах району було створено селище Монтажник, збудовані житлові масиви Першотравневий, Відрадний, Залізничний, а у пострадянські роки – так зване «Турецьке містечко».
Сучасна площа району складає 4,048 тис. га, що становить 4,9% від загальної площі міста. Район має компактну форму і високу щільність забудови, планувальна організація території історично пов’язана з розвитком залізниці і сформована різноманітними житловими, громадськими, виробничими та транспортними утвореннями. Зокрема, це житлові утворення з багатоквартирною забудовою Солом’янка, Чоколівка, Першотравневий, Відрадний, Казенні дачі, значну частину району становить малоповерхова садибна житлова забудова (Жуляни, Совки, Олександрівська Слобідка, Новокараваєві дачі, Батиєва гора), промислові райони біля станції «Пост-Волинський», «Відрадний», транспортні вузли в районі залізниці і аеропорту «Київ». На території району зосереджена велика частина наукового потенціалу міста: 6 вищих навчальних закладів (ІV та ІІІ рівнів акредитації), 7 вищих навчальних закладів (ІІ та І рівнів акредитації), 5 професійно-технічних навчальних закладів. Частка зелених насаджень в районі представлена парковими зонами (Солом’янський парк, парк «Відрадний», парк «Супутник», парк «КПІ», Пронівщина тощо), скверами та бульварами.
Рішеннями Генерального плану передбачається комплексний розвиток і благоустрій району як сельбищно-виробничого із розвитком адміністративно-ділової, науково-освітньої, торгівельно-розважальної, фінансово-банківської, туристично-готельної, соціально-обслуговуючої, медичної функцій із збереженням житлової функції та його історичних особливостей. Планується реструктуризація промислово-виробничих і комунально-складських територій.
На території району розташовані найбільші транспортні об’єкти міста, серед яких два залізничних вокзали – Київ-Пасажирський і Київ-Товарний, п’ять залізничних станцій та аеропорт «Київ» (Жуляни).
Провідне місце в розвитку охорони здоров'я району та міста в цілому посідають всесвітньовідомі науково-дослідні медичні заклади. Загалом на території району розташований 101 медичний заклад.
Існуючий житловий фонд Солом’янського району нараховує 6307 будинків загальною житловою площею 7048,3 тис.м2, з яких 4741 будинки це приватна садибна забудова. В багатоквартирному житловому фонді переважають 5-ти поверхові будинки, більшість з них побудовані в перший період індустріального домобудування (так звані «хрущовки»). На сьогоднішній день ці будинки за своїми якісними характеристиками не відповідають сучасним вимогам комфортного житла, а за своїм технічним станом наближуються до аварійного. В проєкті Генерального плану міста на етап 40 років передбачена реконструкція кварталів, характеристика яких приведена в таблиці нижче. Загалом згідно рішень Генплану на перспективу передбачається збільшення житлового фонду на 2326,0 тис.кв.м загальної площі житла. Найбільші ділянки нового житлового будівництва це мікрорайон в межах вул. Качалова, вул. Суздальська, проспект Відрадний з обсягом будівництва 386,6 тис.кв.м, в межах бульвару Вацлава Гавела, вул. Академіка Каблукова, вул. Авторемонтна – 437,4 тис.кв.м та ін. Чисельність постійного населення складає 373,9 тис. осіб, а фактичного – 375,9 тис. На перспективу очікується зростання постійного населення до 386,3 тис. осіб.
Рішеннями Генерального плану на території району передбачається:
— упорядкування, реструктуризація промислових районів та вузлів, підвищення ефективності використання територій виробничого та комунально-складського призначення;
— будівництво житлових комплексів та окремих об’єктів житлового, соціального, громадського, навчального, торгівельно-побутового призначення з підземними паркінгами, а також окремих житлових будинків з об’єктами соціально-обслуговуючого призначення в кварталах по вулицях В. Гавела, Д.Луценка, Народного Ополчення, Нижньоключовій, В.Гетьмана, Шепелєва, проспекту В. Лобановського та іншим;
— комплексна реконструкція старої 5-поверхової забудови кварталів житлових масивів «Відрадний» та по просп. В.Лобановського;
— завершення комплексної забудови житлового мікрорайону садибної забудови «Жуляни» та комплексний благоустрій кварталів існуючої садибної забудови.
ТРАНСПОРТ І ВУЛИЧНО-ДОРОЖНЯ МЕРЕЖА
Територією Солом’янського району проходять основні магістралі міста, які на сьогодні є найбільш навантаженими. Це Мала півкільцева магістраль, що складається з вул. Вадима Гетьмана, Чоколівського бульвару, просп. Валерія Лобановського. Основні радіальні магістралі: просп. Перемоги, просп. Любомира Гузара – вул. Борщагівська, Нова дорога – просп. Повітрофлотський.
Для зменшення навантаження на існуючі вулиці Генеральним планом міста Києва передбачено підвищення щільності та пропускної спроможності вуличної мережі, за рахунок будівництва нових вулиць та реконструкції існуючих.
На етап 7 років передбачено будівництво шляхопроводу через залізницю на подовження вулиці Суздальської до просп. Повітрофлотського. На перспективу намічено подовження бульв. В.Гавела до вул. Щербаківського з будівництвом шляхопроводу через залізницю. Утворюється Серединна півкільцева магістраль, що розвантажить Малу півкільцеву магістраль (шляхопровід в районі Караваєвих Дач): вул. Володимира Брожка – вул. Медова – вул. Народного Ополчення – вул. Федора Ернста – вул. Суздальська – бульв. В. Гавела – вул. Щербаківського – вул. І.Виговського.
На 7 років також передбачено реконструкцію з подовженням просп. Відрадного до Симиренка і далі по вул. Трублаїні до Кільцевої дороги.
На етап 20 років у Солом’янському районі намічено будівництво дублера просп. Голосіївський на подовженні вул. Дмитра Луценка.
На перспективу планується будівництво нових магістральних вулиць вздовж залізниці:
— від Дарницького мостового переходу до Кільцевої дороги з примиканням до неї в районі Жулянського шляхопроводу;
— продовження Нової дороги до вул.В. Гетьмана.
Розвиток пасажирського транспорту в Солом’янському районі на етап 7 років відбудеться за рахунок подовження трамвайної лінії по просп. Відрадному до вул. Симиренка з утворенням зручної пересадки на швидкісний трамвай.
На етап 20 років передбачено подовження четвертої Подільсько-Вигурівської лінії метрополітену з будівництвом станцій метро на Вокзальній площі, Солом’янській площі, та в перспективі на Севастопольській площі, в районі Аеропорту Київ, на Кільцевій дорозі.
Транспортне забезпечення району значно поліпшиться за рахунок використання залізниці в якості швидкісного рейкового транспорту в єдиній системі з метрополітеном та швидкісним трамваєм. Для обслуговування пасажирів міської залізниці передбачено будівництво зупинних пунктів «Суздальська» та «Сім’ї Сосніних».
Для зменшення транспортних потоків в центральну зону міста передбачено будівництво багаторівневих перехоплювальних паркінгів для автомобілів та велосипедів біля станцій метро «Шулявка» та «Вокзальна».
Намічено створення мережі веломаршрутів вздовж вулиць та на рекреаційних територіях.
НАУКОВА І ВИРОБНИЧА ДІЯЛЬНІСТЬ
До виробничого комплексу району входять промислові та комунально-складські об’єкти, а також науково-виробничі підприємства, серед яких ДНВП Державний інформаційний геологічний фонд України, ДП «Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут», ДП «Науково-технічний центр артилерійсько-стрілецького озброєння», ВАТ Науково-виробниче підприємство «Каскад» та ін. Площа виробничих територій району складає близько 550 га.
На території Солом’янського району розташовані 2 промрайони: «Відрадний», площею 338,5 га, «біля ст.Пост-Волинський», площею 141,5 га.
Основними пріоритетами розвитку промислового комплексу м. Києва є впровадження моделі сталого економічного зростання та конкурентоспроможності промислового потенціалу шляхом формування умов для забезпечення міських та загальнодержавних потреб у промисловій продукції за рахунок збільшення обсягів виробництва високотехнологічної, конкурентоспроможної, екологічно чистої, експортоорієнтованої та імпортозамінної продукції. Ці пріоритети досягаються шляхом оновлення основних виробничих фондів, прискореного розвитку наукоємних і високотехнологічних виробництв, та формування науково-виробничих та інноваційних економічних кластерів, а також більш ефективного використання територій. Очевидно, що подальший розвиток промислового комплексу міста не можливий без структурної перебудови промисловості, яка повинна мати чітку цільову спрямованість.
Передбачено розвиток наступних галузей промисловості: машинобудування, виробництво мінеральної неметалевої продукції, виробництво металевих виробів, науково-виробнича діяльність, а також транспортних підприємств, комунально-складських об’єктів і баз (ВО «Київприлад», ВАТ «Електроприладпостач», 6-й Київський авторемонтний завод, ТОВ «Кнауф Гіпс», Київський склозавод, ПАТ «Домобудівний комбінат № 3, ЗАТ «Київметал», НВО «Меридіан» ім. Корольова, ЗАТ «Київське центральне конструкторське бюро арматуро будування» Київський авіаремонтний завод № 410 цивільної авіації, Дослідно-експериментальний завод № 20 цивільної авіації, Київський механічний завод МО України, Міжнародний аеропорт «Київ», Державне підприємство обслуговування повітряного руху України, Авторемонтний завод № 5, дирекція Автотранспошта «Укрпошта», ВАТ «Укртранс», Тролейбусне депо № 3, ПАТ трест «Київміськбуд-2»).
Рішеннями Генерального плану пропонується часткова реструктуризація промрайону «Відрадний», для будівництва житлової забудови, об’єктів громадської і соціальної сфери, транспортної інфраструктури, а також часткова реструктуризація промрайону «біля ст. Пост-Волинський» для створення зон ділової активності. Загальна площа виробничих територій, що намічені на перспективу для реструктуризації в межах промрайонів складає 159 га.
Підприємства, що будуть розвиватися на перспективу, передбачено перетворити на естетично вишукані й технологічно оновлені технопростори для впровадження інноваційних технологій, наукових ідей учених і винахідників, залучення міжнародних інвестицій і світового капіталу.
ГРОМАДСЬКЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ
Освіта. Науковий потенціал представляють широко відомі не лише в Україні, а і за її межами науково-дослідні інститути, вищі навчальні заклади.
На території району функціонують 6 вищих навчальних закладів: Національна академія внутрішніх справ, Національний авіаційний університет, Київський національний університет будівництва і архітектури, Державний університет телекомунікацій, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Національна академія управління.
У районі знаходяться 6 закладів естетичного виховання. Система загально середньої освіти району представлена 140 установами: 54 середніх навчально-виховних закладів, місткістю 32,9 тис.місць, 71 дитячих дошкільних закладів, місткістю 9,3 тис.місць і 9 позашкільних установ освіти. Рівень забезпеченості дошкільними установами складає 92,1 %, школами 115,4 %.
Заплановано та частково розпочато будівництво та реконструкція 26 об’єктів шкільної та дошкільної освіти.
Зокрема на етап 7 років рішеннями Генерального плану передбачено збільшити загальну місткість дошкільних закладів на 2,8 тис. місць, а в подальшому передбачено усунути дефіцит в дошкільних закладах, довести до 100 % рівня забезпеченості.
Спорт. У мережі фізкультурно-оздоровчих закладів району функціонують 4 дитячі юнацько-спортивні школи, 6 стадіонів, 10 плавальних басейнів, 97 спортивних залів, 96 приміщень для фізкультурно-оздоровчих занять, 230 спортмайданчиків. Налічується 5 спортивних парків загальною площею 12,5 га: СК «Меридіан» АТ «Меридіан» (1,8 га), СК Металіст АТ «Київтрактородеталь» (3,3 га), ФК ЦСК (3,7 га), «Локомотив» ДФСК «Локомотив» (1,8 га), «Політ» ДП «Завод 410 цивільної авіації» (1,9 га).
В генплані передбачено розвиток спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд. Планується будівництво в житлових районах багатофункціональних відкритих майданчиків зі спортивними тренажерами, синтетичним покриттям для ігрових видів спорту, будівництво універсальних спортивних комплексів.
Медицина. Мережа установ лікувальних закладів представляють широко відомі в Україні медичні заклади – Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г.Яновського, Національний науковий центр Інститут кардіології ім. М.Д.Стражеска, Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В.Громашевського, Національний Інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М.Амосова, Клінічна офтальмологічна лікарня «Центр мікрохірургії ока», Національний інститут хірургії та трансплантології імені О.О.Шалімова.
У системі охорони здоров'я району функціонують: 32 медичні амбулаторії, 2 центри первинної медико-санітарної допомоги, 1 консультативно-діагностичний центр, 7 лікарень, пологовий будинок, 2 диспансери ДОЗ.
Розвиток мережі та поліпшення матеріально-технічної бази системи охорони здоров'я потребує:
— реконструкції приміщень під розміщення амбулаторій лікарів сімейної медицини;
— проведення капітального ремонту існуючих будівель і споруд, модернізації лікувально-профілактичних установ, їх переоснащення та комплектації сучасним діагностичним, лабораторним і технологічним обладнанням.
Першочерговими заходами щодо розвитку мережі передбачена реконструкція будівлі Київської міської клiнiчної лiкарнi №6 з розміщенням лiкарнi швидкої медичної допомоги «Правобережна» на просп. Л.Гузара, 3.
ОХОРОНА КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ
У складі Генерального плану міста Києва розроблено історико-архітектурний опорний план. На кресленні Історико-архітектурного опорного плану (далі – ІАОП) проведено узгодження та систематизацію територій, пов’язаних з розташуванням та збереженням об’єктів культурної спадщини), зокрема:
– об’єкти культурної спадщини всіх видів, типів та категорій згідно Переліку на 01.01.2019 нанесено на картографічну основу міста Києва;
– на основі пооб’єктного обліку проведено узагальнення (переліків та розташування) нерухомої історико-культурної спадщини міста в обсязі, достатньому для вирішення питань її збереження та відповідного використання в містобудівному проєктуванні на стадії генерального плану (М 1:10000);
– на кресленні ІАОП плану здійснено узгодження між собою територій пам’яток (комплексів) містобудування, архітектури, археології, природно-заповідного фонду, що примикають одна до одної;
– на кресленні ІАОП систематизовано та узгоджено між собою всі види історико-культурних територій, визначених та затверджених на початок його розроблення;
– основні креслення Історико-архітектурного опорного плану розроблені на базі даних актуалізованої картографічній основі м. Києва, М 1:10000 (згідно з вимогами ДБН Б.2.2.3-2012 надано Замовником). Оскільки основа має зв’язок з державною системою координат УСК-2000, зникає необхідність вербального опису меж територій пам’яток (комплексів, садиб) та зон охорони пам’яток для забезпечення їх юридичного оформлення землевпорядною документацією;
– до Історико-архітектурного опорного плану застосовано вимоги чинного нормативного законодавства та відповідних міжнародних документів.
Станом на 01.01.2019 у Солом’янському районі обліковується 68 об’єктів культурної спадщини.
В межах району розташовані два історичні ареали – Солом’янський, площею 99,26 га, а також частково Центральний історичний ареал (411 га в межах району).
На кресленні ІАОП відображені затверджені зони охорони для наступних окремих пам’яток культурної спадщини в Солом’янському районі:
— Меморіал працівникам органів внутрішніх справ, загиблим при виконанні службових обов’язків – наказ Міністерства культури і туризму України від 05.10.2010 № 813/0/16-10;
— Комплекс споруд Національної кіностудії імені О. Довженка – наказ Міністерства культури і мистецтв України від 08.12.2003;
— Залізничний вокзал – наказ Департаменту охорони культурної спадщини від 18.12.2019 № 91.
Частина території району входить до периферійної зони історичного центру міста. Найціннішою територією є стара частина колишнього Київського політехнічного інституту нині Національного технічного університету «КПІ». Цінними також є території, розташовані вздовж правого берега долини Либіді. До окремих територій, що мають певну цінність належать частини Олександрівської слобідки, району Монтажник, Совки, Жуляни. До зони охоронюваного ландшафту включено територію в районі Протасового яру. Зона регулювання забудови третьої категорії поширюється на прилеглі до залізниці території високого правого боку долини від Протасового Яру до Повітрофлотського проспекту.
ЗЕЛЕНІ ЗОНИ
На території району розташовані 17 парків, 97 скверів та 4 бульвари. Загальна площа зелених насаджень загального користування в районі складає 290,3 га.
В межах району розташовані об’єкти та території природно-заповідного фонду: парк пам’ятка садово-паркового мистецтва «Парк КПІ», а також 7 ботанічних пам’яток природи (Старий дубовий гай, Дуб-довгожитель, Байкова гора, Перунів дуб, Дуб Громашевського, Дуб Корольова, Гінкго Сікорського), 1 гідрологічна пам’ятка «Виток р. Либідь», 1 комплексна пам’ятка «Природне русло р. Либідь».
Генеральним планом передбачається розвиток системи озеленення району та збільшення озеленених територій загального користування до 305,12 га. Також передбачено упорядкування та комплексний розвиток існуючих озеленених територій району, влаштування спеціалізованих елементів систем відпочинку та озеленення.
Зокрема, планується створити об’єкт природно-заповідного фонду – парк «Совська балка», площею 9,7 га. Передбачається створення нового парку в районі перспективної житлової забудови по бульвару Вацлава Гавела (на території колишнього заводу «Київтрактордеталь» імені Лепсе), площею 3,6 га а також 10 скверів, площею 10,62 га, та 1 бульвар, площею 0,6 га.
На етап 7 років передбачено проведення благоустрою, реконструкції та капітального ремонту на території 49 об’єктів зеленого будівництва, загальною площею 155,6 га.
ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА
Генеральним планом в Солом’янському районі плануються проведення комплексних заходів з метою поліпшення екологічного стану території міста та життєвого середовища.
Заходи захисту від підтоплення, в т. ч. забудованих територій:
— розробка Комплексної програми по виявленню та ліквідації підтоплень на території м. Києва;
— застосування ефективних протизсувних заходів на ділянках, що підтоплюються, в т.ч. в межах перспективної забудови;
— проведення гідрогеологічних вишукувань на підтоплюваних територіях;
— розчищення та модернізація дренажних систем (як відкритих так і закритих);
— влаштування дренажів захисту підземних частин будівель та споруд, в тому числі підземних паркінгів, за необхідності з примусовим відведенням дренажного стоку (з будівництвом дренажних насосних станцій);
— проведення капітального ремонту (модернізації/реконструкції) інженерних мереж з метою зменшення втрат води та зменшення ймовірності активації небезпечних геологічних явищ.
Заходи зі зниження забруднення атмосферного повітря автомобільним транспортом:
— оптимізація руху автотранспорту (будівництво розв`язок, перерозподіл транспортного потоку, в тому числі обмеження руху вантажного транспорту на території м. Києва);
— популяризація автомобільного електротранспорту, велосипедного транспорту та будівництво велосипедних доріжок;
— розширення мережі постів контролю та спостереження за станом атмосферного повітря;
— спорудження вздовж доріг газозахисних екранів в комплексі з зеленими смугами-екранами;
— проведення реконструкції вуличних насаджень для підвищення їх ефективності, підвищення загального ступеня озеленення території, в тому числі з використанням дахового і вертикального озеленення;
— оновлення рухомого складу автобусних парків з заміною моделей з застарілими двигунами на сучасні двигуни, що відповідають сучасним європейським стандартам, збільшення частини громадського електротранспорту.
Заходи по скороченню та забезпеченню режимів санітарно-захисних зон виробничих об’єктів:
— розробка та реалізація проектів організації санітарно-захисних зон виробничих підприємств (промислових зон) з метою виключення випадків проживання населення в зонах понаднормового впливу виробничих об’єктів;
— технічне переоснащення підприємств для підвищення ефективності очищення викидів та зменшення в подальшому їх санітарно-захисних зон;
— проведення комплексу спеціальних інженерно-технічних заходів на діючих кладовищах для зменшення розмірів їх санітарно-захисних зон;
— оцінка ризику для здоров’я населення, що проживає в межах нормативних санітарно-захисних зон промислових підприємств;
— захист населення, що проживає в межах санітарно-захисних зон шляхом покращення медичного діагностування, своєчасного та якісного лікування захворювань.
Забезпечення режимів зон охорони джерел питного водопостачання:
— встановлення поясів зон санітарної охорони джерел водопостачання та дієвий контроль за дотриманням ведення господарства на їх території;
— підвищення надійності роботи водопровідних станцій та отримання питної води належної якості при аварійних забрудненнях джерел водопостачання.
Заходи по захисту водойм, підземних вод, та забезпечення режимів господарювання в межах ПЗС:
— забезпечення обмеження господарської діяльності та встановлення дієвого контролю за дотриманням норм природокористування в межах прибережних захисних смуг (ПЗС) відповідно до вимог чинного Законодавства, винесення їх меж в натуру;
— забезпечення належного догляду за гідротехнічними об‘єктами згідно норм та правил експлуатації;
— посилення санітарно-епідеміологічного контролю за станом водойм, що використовуються в рекреаційних цілях, для забезпечення їх відповідності ДСП № 173;
— будівництво очисних споруд дощової каналізації;
— розробка проекту коригування «Проекту прибережних захисних смуг водних об'єктів м. Києва» відповідно до нової топографо-геодезичної підоснови та сучасного стану водних об'єктів району;
— розробка проектів та створення бульварів-набережних вздовж берегових ліній малих річок, які виконуватимуть водоохоронні та рекреаційні функції;
— забезпечення спорудження дренажних систем, які дозволять в повному обсязі використати ґрунтові води для підвищення водності відкритих водотоків;
— виконання каптажу природних джерел, в т.ч. тих, що є витоками водотоків;
— продовження роботи з благоустрою берегів, очищенню чаш водойм та русел водотоків від замулення, заростання, засмічення;
— удосконалення системи режимних гідрогеологічних, гідрохімічних та радіаційних спостережень (моніторингу).
У Солом’янському районі планується проведення протизсувних робіт на зсувонебезпечних ділянках – на схилах Богданівого, Кучминого, Протасового, Божківкого Ярів, Батиєвої гори, ділянок приватної забудови в Совки, Пронівщина.
По річці Нивка планується провести очищення та благоустрій відкритих водовідвідних та дренажних систем, здійснити регулятивні заходи на р. Нивка, для уникнення критичних ситуацій під час паводків.
ІНЖЕНЕРНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Розвиток інфраструктури водогосподарського комплексу:
Водопостачання:
Для забезпечення покращення та розвитку водопровідного господарства передбачається:
— будівництво та реконструкція артезіанських водозаборів з впровадженням, при необхідності, систем очищення підземних вод;
— розвиток системи децентралізованого водопостачання (впровадження установок локального доочищення води у дошкільних, шкільних та лікувальних закладах, модернізація бюветного водопостачання);
— проведення енергоаудиту насосних станцій та заміну насосно-енергетичного обладнання на більш ефективне;
— заходи по зниженню втрат води в мережі водопостачання, а також зменшенню витрати на власні потреби водоочисних станцій, за рахунок повторного використання промивних вод;
— впровадження приладів технологічного контролю, будинкових та квартирних лічильників;
— проведення робіт по заміні і санації водоводів та трубопроводів розподільної мережі;
— проведення реконструкції існуючих насосних станцій та будівництво нових;
— розвиток резервуарного парку та реконструкція існуючого;
— підвищення рівня експлуатації водопровідної системи;
— створення резервної системи водопостачання шляхом переведення частини артезіанських свердловин у гарячий резерв.
Водовідведення:
Головними напрямками розвитку системи водовідведення є:
— вдосконалення технологій та підвищення якості очищення стічних вод;
— підвищення надійності роботи системи водовідведення;
— підвищення енергоефективності і забезпечення раціонального використання матеріальних ресурсів.
Для забезпечення напрямків передбачається:
для вдосконалення технологій та підвищення якості очищення стічних вод:
— запобігання збільшенню концентрацій забруднень та зміни складу стічних вод шляхом обладнання локальних очисних споруд та станцій нейтралізації всіх підприємств (включаючи супермаркети, торговельні центри, медичні заклади, диспансери та ін.), а також обмежити використання пральних порошків та миючих засобів, що містять фосфати;
— усереднення та попередня очистка залпових скидів висококонцентрованих стоків від асенізаторних машин шляхом влаштування зливних каналізаційних станцій.
для підвищення надійності роботи системи водовідведення:
— проведення реконструкції та будівництво насосних станцій;
— проведення ремонту та реконструкції каналізаційних мереж та колекторів, які його потребують;
— спорудження дублюючих колекторів, насосних станцій;
— подальше будівництво колекторів глибокого закладання;
для підвищення енергоефективності і забезпечення раціонального використання матеріальних ресурсів:
— проведення енергоаудиту для визначення об’ємів енергоресурсів, які використовуються, показників енергетичної ефективності, виявлення потенціалу енергозбереження та підвищення енергоефективності;
— впровадження енергозберігаючого обладнання на каналізаційних насосних станціях та очисних спорудах;
— проведення заміни насосно-енергетичного обладнання на більш ефективне та, що забезпечує зменшення енерговитрат;
— зниження потреби в електроенергії на власні потреби станції очистки за рахунок використання електроенергії, що виробляється на технологічній лінії по обробці та утилізації осадів.
Впродовж всього розрахункового періоду потрібно постійно проводити заміну амортизованого обладнання, реконструкцію та ремонт мереж та споруд системи водовідведення.
Дощова каналізація:
Для покращення екологічного стану водойм на розрахунковий строк передбачається:
— будівництво очисних споруд різної продуктивності на існуючих та нових випусках дощової каналізації, орієнтовна площа землевідводу від 0,2 до 0,7 га на одну локальну споруду;
— технологічне переоснащення існуючих очисних споруд з застосуванням нафтовловлювачів, пісковловлювачів, фільтрів та біоплато;
— проведення реконструкції відкритих і закритих русел малих річок;
— перевірка розрахунком пропускної спроможності існуючих магістральних колекторів дощової каналізації та перевлаштування на розрахунковий переріз;
— проведення ремонту та реконструкції мереж та колекторів дощової каналізації, які його потребують;
— будівництво нових мереж та колекторів на території новозабудов, з влаштуванням очисних споруд на випусках у водойми;
— реалізація проектів будівництва колекторів дощової каналізації в районах малоповерхової забудови;
— вирішення питання по відводу земельних ділянок для розміщення очисних споруд на річках Либідь,Нивка;
— проведення детальних розрахунків дощоприймачів в районах найбільш проблемних колекторів і відкритих водотоків, та прийняття відповідних заходів по збільшенню їх пропускної спроможності.
