В документах зберігаються свідчення про людей, які загинули у Києві в 1941-1943 роках.
Меморіальний центр Голокосту Бабин Яр в рамках проекту Імена оцифрував архів Надзвичайної державної комісії з виявлення злочинів та збитків, які були нанесені нацистським режимом мешканцям Києва та Київської області в період окупації 1941-1943 років.
Документи будуть вперше оприлюднені онлайн на новій платформі Меморіального центру Бабин Яр, яку презентують вже восени.
Читайте:
– Надзвичайна державна комісія почала працювати після виходу Києва з окупації, у 1943 році, – зазначила керівниця проєкту Імена Меморіального центру Голокосту Бабин Яр Анна Фурман. – Комісія займалася збором документальних даних про злочини окупаційного режиму.
Архіви Надзвичайної комісії, де зафіксовані злочини нацистів в період окупації Києва, вперше з’являться онлайн / 4 фотографии
Такі комісії були створені на території всіх республік колишнього СРСР. Загалом Державна комісія розглянула 54 тисячі актів про злочини окупаційного режиму та 4 мільйона актів про нанесення матеріальних збитків.
Частина архіву зберігається у Державному архіві Київської області. Меморіальний центр Бабин Яр оцифрував вже близько 6 тисяч цих архівних документів.
Зокрема, були оцифровані акти 11 справ. Кожен акт містить інформацію про склад комісії, особисті дані постраждалого, інформацію про свідків та матеріальні збитки. В окремих документах зафіксовані факти загибелі рідних від рук нацистів.
Серед іншого там є дані по злочинах у Бабиному Яру та Дарницькому концтаборі.
Як наголосила Фурман, ці документи є важливими для роботи науковців-істориків.
– Дані представляють інтерес для дослідження складу післявоєнного населення: тих, хто пережив окупацію, повернувся з евакуації, приїхав з інших регіонів. А також для дослідження довоєнного і воєнного побуту киян, – зазначив кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Меморіального центру Голокосту Бабин Яр Олександр Бєліков. Описи втраченого майна в цих актах подекуди дуже детальні і містять інформацію про спосіб життя, заняття, захоплення, ступінь заможності різних груп населення, додав науковець.
Нагадаємо, разом із Державним архівом Києва дослідники проекту Імена оцифровують архівні книги РАЦСів 1925-1936 років. На сьогодні відскановано вже більше 50 тисяч документів. На ці документи десятиліттями чекають люди – дізнатися щось про своїх предків, скласти родовід, провести генеалогічне дослідження.
Нагадаємо, нещодавно Факти ICTV повідомляли, що
Джерело:
Фото:
Джерело:
fakty.com.ua
