Австро-угорські війська вибили росіян і зайняли місто Володимир-Волинський 3 серпня 1915 року. Активні бої за нього тривали з початку Першої світової війни.
1915 року російська влада евакуювала на схід майже половину місцевого населення. Вивозили росіяни й підприємства, а те, що не могли — підривали та спалювали.
Нова влада одразу розпочала активну відбудову міста. Тут розмістилися підрозділи Українських січових стрільців — переважно галичани, а міський магістрат очолив українець Гнат Мартинець. За його розпорядженнями було розчищено вулиці, відновлено інфраструктуру, запрацювала і міська лікарня. До міста почали надходити підводи з їжою і паливом, з’явилася електроенергія. Для підтримки духовного життя було призначено священника-капелана. Українська мова стала офіційною поруч із польською і німецькою.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як австрійські солдати обживалися в українському містечку під час Першої світової війни — фото
Відбувалося і відродження української освіти. Восени 1916 року зусиллями січових стрільців було відкрито школу імені Тараса Шевченка, у якій навчалося 300 дітей. Підручники і навчальні матеріали січовики купляли власним коштом. Загалом на Волині їм вдалося відкрити близько 60 шкіл, у яких часто самі вчителювали.
Австрійська влада покинула місто по завершенню війни. Тоді ж боротьба за нього розпочалася між УНР і Польщею.
Формальним приводом до початку Першої світової війни стало вбивство спадкоємця австро-угорського престолу. У боснійській столиці Сараєво 19-річний студент Гаврило Принцип 28 червня 1914 року убив спадкоємця австро-угорського престолу ерцгерцога Франца Фердинанда і його дружину. Перша куля смертельно поранила ерцгерцога, друга влучила в живіт його дружині Софії.
×
Джерело: gazeta.ua
