30 серпня в Мінську на Марш миру і незалежності вийшли понад 200 тис. чоловік. Із 9 серпня в Білорусі тривають протести проти оголошеної перемоги Олександра Лукашенка на президентських виборах. У неділю йому виповнилося 66 років.
Мітингувальники принесли до палацу Незалежності гамівні сорочки, набори арештанта, траурні квіти, дівчата — гарбузи. Скандували «На вас чекає трибунал!», «Нас більшість!», «Вийди порахуй», «Ми подаруємо Лукашенку найкращий автозак». Біля огорожі резиденції залишили чорну труну.
На одній із центральних вулиць столиці люди зайняли проїжджу частину. Їх заблокували силовики. Почалися сутички. Приїхали водомети. Техніка попрямувала на натовп. У МВС повідомили про 140 затриманих, серед них майже 20 журналістів.
Президент РФ Володимир Путін привітав Лукашенка з днем народження. Домовилися зустрітися в Москві.
25 серпня Конституційний суд Білорусі визнав неконституційною Координаційну раду опозиції. Її створили, щоб «забезпечити мирний транзит влади». Головна вимога — провести нові вибори за участі міжнародних спостерігачів, припинити насильство та звільнити політв’язнів. Членів органу викликають на допити. Зокрема письменницю та лауреатку Нобелівської премії Світлану Алексієвич, ексдиректора Купалівського театру Павла Латушка, звільненого за участь в акціях, адвоката Максима Знака, юристку Лілію Власову. Затримали Віталія Кривка, який координував штаб кандидата у президенти Віктора Бабарики.
— Лукашенко триматиметься за владу до останнього. Це для нього спосіб вижити. Остаточно втратив довіру суспільства, легітимність, — говорить директор Міжнародного інституту демократії Сергій Таран, 50 років.
— Україна має відстоювати національні інтереси. По-перше, ми повинні прикласти максимум зусиль, щоб Білорусь не скотилася ще сильніше під російський вплив. Це означатиме катастрофу для нас. Лукашенко може попросити Путіна ввести війська. Або той застосує донбаський сценарій. Україна опиниться фактично в оточенні. Треба працювати в Білорусі з опозицією, дипломатами, громадянським суспільством. Водночас швидко укріплювати кордон.
По-друге, Київ має підтримати білорусів дипломатично. Зробити все, щоб могли вільно обирати владу. Наші представники можуть виступати на західних міжнародних майданчиках, привертаючи увагу світу. Україна може стати дипломатичним мостом між Євросоюзом і Білоруссю. Це посилить наші позиції з обох боків. Таку тактику за президентства Леоніда Кучми обрала Польща, коли Україна була в дипломатичній ізоляції через убивство журналіста Георгія Ґонґадзе.
На фоні білоруських подій можемо поглибити співпрацю з НАТО. Повинні гостріше ставити питання про партнерство з Північноатлантичним альянсом. Він у цьому зацікавлений. Російські танки з білоруського напрямку загрожуватимуть не тільки Україні, а й Польщі, країнам Балтії.
Наша влада вирішила взяти паузу у відносинах із Білоруссю. Цього не можна робити. Тамтешні протести створюють ризики для нашої країни, але і відкривають можливості.
×
Джерело: gazeta.ua
