Меморіальний центр Голокосту Бабин Яр називають сміливим масштабним проектом, яких в Україні ще не було. На місці трагедії людства створюється не просто музей пам’яті. Це комплекс, де наука та історія переплітаються із неймовірними можливостями сучасних технологій.
Комп’ютерна графіка оживляє фотографії, голоси живих свідків розповідають історії, відцифровані хроніки занурюють у атмосферу тих моторошних часів. В центрі уваги головне – людські долі.
Архітектурний проект комплексу вже відібраний і в роботі. Але зведення будівлі автори не чекають. Паралельно розроблять інноваційні проекти, які вже запускаються на он-лайн платформах, і на реальних майданчиках. Сучасні технології допомогли дослідникам меморіального центру дізнатися нові унікальні деталі про трагедію, зокрема, визначити точні місця розстрілів, які досі залишались таємницею.
Як Бабин Яр виглядав у 41-му, Максим знає до кожного куща. Разом з командою він опрацював сотні фотографій, топографічних зйомок та архівних свідчень очевидців і склав детальну 3D -модель місцевості. Враховували навіть те, в який бік падали тіні від людей.
Та Бабин Яр – це історія не лише про розстріли. За радянських часів замовчувалося, що навіть породило міську легенду, ніби Куренівська трагедія 1961 року стала помстою мертвих живим. На глибині тих подій зосередився і постійний учасник канського кінофестивалю, відомий режисер та сценарист Сергій Лозниця.
Читайте:
13 березня 1961 року через прорив дамби цілий район Києва поховало під водою. З подачі режисера ми чуємо тяжкий стогін машини, що буксує крізь тони багнюки, та гуркіт вертольоту, що облітає місце лиха.
У своєму проекті Бабин Яр: Контекст Лозниця збирає унікальні, раніше неопубліковані відео, з державних і приватних архівів України, Росії та Німеччини і складає їх у кількахвилинні епізоди.
Автор проекту Історія майбутнього відомий журналіст Михайло Зигарь розробив ідею аудіоспектакля. Просто в своїх навушниках слухач чутиме історії загибелі або порятунку людей, які відбулись у кожному конкретному місці.
Та поки одні дослідники шукають нові жанри, інші знаходять все нові і нові прізвища зі списків жертв Голокосту. Керівник проекту Імена Анна Фурман показує відцифровану копію архіву зі списком розстріляних у Бабиному Яру. Таких джерел насправді десятки, багато взагалі не були опрацьовані.
Головне завдання тепер – об’єднати їх в єдину систему, тобто створити єдиний у світі реєстр розстріляних.
За два дні у вересні 41-го нацисти в Бабиному Яру розстріляли 34 тис. євреїв. А за два роки окупації свою смерть тут знайшли понад 120 тис. людей. І це далеко не всі жертви. Анна зізнається: до команди звернулись з десяток сімей, які хочуть пролити світло на загиблих родичів. І вже вдалося знайти аж 834 нових прізвища, які раніше не згадувалися у книжках пам’яті.
Світ і Україна мають знати про фабрику смерті, організовану нацистами в Києві. Саме тому головна ідея фонду меморіальний центр Голокосту Бабин Яр якомога повніше розказати про трагедію, щоб вона ніколи не повторилася знову. Та й загалом, цей проект має геополітичне значення, відзначив один із членів наглядової ради Святослав Вакарчук.
До 2026-го року на території Бабиного Яру планують відкрити музейний комплекс за світовими стандартами. Та ще до того, як зведуть будівлю, музей можна буде відвідати віртуально.
Також у Брюсселі у Європарламенті відкрили виставку, присвячену трагедії в Бабиному Яру.
В Україні вперше показали документальну стрічку Шлях до Бабиного Яру. Там демонструються події, які передували знищенню євреїв на початку Другої світової.
Джерело:
fakty.com.ua
