«Сашко загинув під Дебальцево 14 лютого 2015 року. Але тільки через рік я дізналась, що сталось. У річницю загибелі мені зателефонував хлопчина, який був поряд з сином. Сашка перебило навпіл кулеметною чергою. Російські солдати знали, куди стріляти — нижче броніка» — розповіла Gazeta.ua Наталія Дубчак, матір загиблого 32-річного Олександра Єрощенка, молодшого сержанта 3 роти 1 батальйону 95 десантно-штурмової бригади.
Олександр Єрощенко загинув у контактному бою поблизу Дебальцевого Донецької області.
— Він відволік ворога і фактично взяв вогонь на себе, захистивши побратимів, яких насправді знав півгодини, – згадує військовий капелан Анатолій Кушнірчук.
«Моя історія війни не дуже відрізняється від тисяч історій родин, які так само втратили близьких і переживають ті ж проблеми.
Сашко з дитинства хотів бути військовим, його батько був військовим моряком. Народився в Росії, перша мова була російська. Коли ми переїхали в Україну і син перейшов українську, то жартував: «Мам, я з дитинства відчував, що російська — не моя».
З дитинства відчував, що російська — не моя
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Хлопці з «Айдару» переламали її однією фразою — волонтер про загиблу Яну Червону
Після розвалу Радянського Союзу Наталія з двома дітьми переїхали до Києва, чоловік поїхав у Білорусь.
«Життя так склалось, що я стала військовим, прийняла присягу на вірність народу України. Сашко продовжував бачити військове життя. У той час, коли всі «косили» від армії, він хотів служити. Його не брали через викривлення хребта. Навіть влаштував скандал у військкоматі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Із 13 років відчував, що часу залишилося небагато — наймолодшому героєві Небесної сотні було 17
Коли призвали його прийомного сина — в житті Сашка став переломний момент. У квітні 2014-го потрапив до другого батальйону Нацгвардії, пройшов коротку підготовку і їх відправили у Слов’янськ. За місяць їх повернули на ротацію і Саша переживав, що він вдома. Почав знову щодня бігати до військкомату. З третьої спроби потрапив до 95 бригади.
Син мене дуже оберігав — ніколи не телефонував, якщо десь стріляли. Коли їх перекинули на передову, два тижні обманював, говорив, що потрапили у взвод забезпечення в штабі. Я ще й переживала, що він рветься на війну, а його лишили в тилу. Але за два тижні я почула у телефону постріли і все зрозуміла. У його телефоні я була записана як «Генерал мама».
Зараз Наталія Дубчак — майор у відставці, координує проекти у Департаменті військового капеланства УГКЦ.
«Зараз працюємо над проектами, направленими на підтримку батьків. Робили фотосесію матерів загиблих воїнів — 12 жінок з різних регіонів України. Зробили календар із цими портретами», — каже Наталія Дубчак.
29 серпня в Україні відзначають День пам’яті захисників України. Відповідний наказ 24 серпня 2019 року підписав президент Володимир Зеленський. Дата приурочена до дня найбільших втрат української армії на Донбасі — дня виходу з оточення в Іловайську Донецької області 29 серпня 2014 року. Це день пам’яті захисників, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.
×
Джерело: gazeta.ua
