Політична ситуація у Білорусі й досі залишається напруженою. Протестувальники та опозиція тиснуть на владу для того, щоб почати переговори і провести нові вибори.
Однак керівництво країни розцінює це як “виправдання” для застосування сили зі свого боку.
До того ж жорстокість правоохоронців під час розгону протестів та арештів зашкалює. Від історій заарештованих білорусів кров стигне в жилах.
Тому й не дивно, що багато хто вирішує виїхати з Білорусі, аби не стати жертвою режиму.
Факти ICTV розповідають, які країни приймають білоруських біженців і чому вони виїжджають з країни.
Поліцейське беззаконня
Жорстокість правоохоронців в Білорусі давно стала приводом для обговорення у багатьох країнах. Протестувальників заарештовували та били до напівсмерті.
Та не всі міліціонери та спецпризначенці країни виконували накази, через що їм довелося тікати в інші держави.
Одним з таких правоохоронців став старший лейтенант Іван Колос. Він навіть закликав своїх колег зупинитися і не застосовувати силу до учасників акцій.
Читайте:
У ЄС засудили політичні затримання у Білорусі
Україна готова жорстко реагувати на дії влади Білорусі, а не на її слова – Кулеба
Це насильницьке видворення: Геращенко про виїзд опозиціонерів з Білорусі
Але вже зовсім скоро йому довелося покинути країну, аби не стати жертвою режиму. Колос розповів Фактам ICTV, що вже давно був не згоден з політичним режимом у Білорусі.
– Коли я йшов на вибори, то розумів, що хочу змін. Але коли почалася передвиборча кампанія, то я зрозумів, що наш президент нікуди не збирається йти. Він налаштований перемогти (тобто намалювати собі результат), посадити всіх кандидатів, – каже правоохоронець.
Розчарування системую переросло в те, що лейтенант, досі працюючи в міліції, виходив на мітинги на підтримку Тихановської.
Недовіру владі живило й те, що правоохоронців заздалегідь готували до розгону протестувальників. Перші “навчання” розпочалися приблизно за 1,5 місяці до виборів президента Білорусі.
– Всіх співробітників з області привозили до обласного центру, де вже відбувалися “навчання”. Робили макет центральної площі, умовно, і там вчили розганяти натовп, затримувати, заламувати, показували найефективніші методи.
Крім того, перед виборами всю нашу спецтехніку та значну частину складу ОМОНу перекинули в Мінськ. Розраховували на сценарій 2010 року, коли основні протести будуть в столиці, а в обласних центрах нічого не буде, – розповідає Колос.
Що було після виборів чудово відомо – масові протести спалахнули у багатьох містах Білорусі. Мирних громадян затримували без жодної причини. Будь-кого, хто виявляв непокору, швидко “пакували” в автобуси та міліцейський спецтранспорт.
Проти системи
За словами лейтенанта, наказ про затримання учасників протестів надійшов до того, як ті почали проявляти хоч якусь агресію.
Дуже швидко він зрозумів, що система робить все, щоб оббрехати мітингувальників. 10 серпня керівництво наказало Колосу писати брехливий рапорт, від чого він відмовився.
А 11 серпня, потрапивши до групи, яка мала затримувати протестувальників, лейтенант просто поїхав додому. А невдовзі вийшло і його відеозвернення, яке фактично ставило хрест на його кар’єрі у правоохоронних органах.
– Я розраховував, що та частина співробітників, які мають схожу зі мною думку, наслідуватимуть мій приклад і не виконуватимуть злочинні накази, не боятимуться, – сказав правоохоронець.
Дуже швидко на відео відреагувала міліція і керівництво Колоса, які хотіли потрапити в квартиру і затримати його. Стало зрозуміло – залишатися в Білорусі не можна.
Спочатку він поїхав в РФ, але, зрозумівши, що там його можуть заарештувати і передати білоруським силовикам, вирішив виїхати в Україну.
Колос – не єдиний хто вирішив звільнитися з міліції. Йому відомо про 10 випадків, коли інші громадяни покидали лави правоохоронців.
Чи просили вони притулку в інших країнах – невідомо. Та багато неугодних режиму Олександра Лукашенка їдуть з країни через жорстокість силовиків та можливість того, що вони стануть частиною вигаданої справи.
Митці поза “законом”
Подібні події завжди привертають увагу діячів культури. Ми пам’ятаємо, як під час Революції Гідності українські артисти, співаки, режисери та інші діячі культури виступали на підтримку українців на Майдані.
Щось подібне ми бачимо у Білорусі, але тут весь негатив зосереджений суто на силовиках та Лукашенкові. Наприклад, актори Білоруського театру ляльок закликали не лише зупинити насильство, але й провести нові президентські вибори.
Багато митців не бояться говорити свою думку. Та нині ми бачимо, що вона дорого їм обходиться.
За свою віру у зміни поплатився білоруський художник-акціоніст Олексій Кузьміч. В день виборів він прийшов на виборчу дільницю та вирішив намалювати на ньому чоловічий статевий орган.
Після чого позував з ним деякий час. Подібну акцію він провів і перед бійцями ОМОНу, яким це, мабуть, не сподобалося.
Невдовзі художника затримали, а далі план дій був зрозумілий. За словами Колоса, у силовиків в Білорусі є дозвіл на використання сили і придушення протестів будь-якими методами.
Це було завуальовано, але поведінка білоруських правоохоронців і реакція влади свідчать, що це цілком імовірно.
Згодом художник опублікував фотографію, на якій можна побачити сліди від побоїв силовиками.
ОМОН не оценил мою акцию
Опубликовано Алексеем Кузьмичем Пятница, 14 августа 2020 г.
Після звільнення він неодноразово декларував своє бажання залишитися у Білорусі та відстоювати право на чесні вибори на мирних протестах. Але у держави на нього були інші плани.
Коли Кузьміч дізнався, що проти нього збираються сфабрикувати справу, довелося виїхати з країни. Нині він живе у Києві, подалі від рук режиму.
– Не хотів залишати державу, соціально-політичний контекст якої використовую як матеріал для свого мистецтва, але так склалися обставини. Надійшла інформація, що на мене збираються сфабрикувати кримінальну справу за статтею, пов’язаною з порнографією, – повідомив художник-акціоніст у Facebook.
Оскільки за подібне передбачена одразу кримінальна відповідальність, зрозуміло, що Кузьміча хотіли здихатися.
Ще однією “жертвою” став художник Володимир Цеслер. Він також покинув Білорусь через побоювання, що на нього відкриють справу або арештують та поб’ють.
– Конкретних погроз від конкретних людей не було, але мені сказали: Ти що, хочеш, щоб тебе закатали в асфальт? Друзі запропонували допомогу і, можна сказати, перевезли мене. Я в безпеці. І далі працюватиму для Білорусі, обов’язково. І сподіваюся, скоро повернуся додому, – сказав він виданню TUT.by.
Екс-міністру культури Павлу Латушку також довелося покинути Білорусь.
Фактично перед ним стояв вибір: або зникаєш з країни, або сідаєш до в’язниці. Хоча нині він і перебуває за кордоном, все ж має намір повернутися в Білорусь, коли це буде безпечно.
І це лише кілька прикладів людей, які не схотіли миритися з ситуацією в країні. Її влада робить все можливе, щоб придушити протести і принизити людей, яких вважає ключовими фігурами.
Якщо побиття не допоможе, то справа, будь вона реальна, чи сфабрикована, точно “підмочить” репутацію відомим протестувальникам.
Єдине, що їм залишається у такому випадку – покинути країну. Звичайно, хтось сподівається повернутися, а хтось вже шукатиме кращого майбутнього деінде.
Та такими темпами з Білорусі почнуть виїжджати не лише найбільші її “противники”, але й люди, яким більше немає сил боротися.
І тоді Лукашенко може залишитися у кріслі президента, але замість вдячних громадян його оточуватимуть лише міліціонери та ОМОН.
Владислав Бомбела
Джерело:
fakty.com.ua
