Повінь на західній Україні: мешканці підтоплених сіл розповіли, як усувають наслідки негоди

Сильні опади протягом 22-24 червня спричинили потужні паводки в Івано-Франківській, Чернівецькій, Львівській та Тернопільській областях. Жертвами негоди стали три людини в Івано-Франківській області. 300 населених пунктів були підтопленими. Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль разом із міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим проінспектували територію негоди на Прикарпатті. На їхню думку, масштаби перевершують повінь, яка у 2008 році затопила велику територію.

«Останній місяць дощі в нас падали кожного дня, а за кілька днів до паводку лило без перестанку. На подвір’ї все стоїть у воді. Береги мокрі і почали зсуватися, — розповідає Катерина Копчук з села Дземброня Верховинського району Івано-Франківської області. Її хата розташована за 20 метрів від річки Чорний Черемош. Через опади русло пішло на дорогу і вимило її зовсім. Пів сотні мешканців сіл Бистрець та Дземброня опининились відрізані від світу.

«Тепер русло ріки треба повертати на своє місце, а для того має бути відповідна техніка. Знаємо, що там приїжджали з міністерства і мали робити засідання. Надіємось, що зроблять за два-три тижні дорогу, тоді й харчі до нас зможуть доставляти. Зараз ходимо через гору за 18 кілометрів в сусіднє село за продуктами. Люди збираються групами і йдуть, бо дорога небезпечна: болото, грязь і в любий час може зсунутись. Як виходять зранку, то вертаються під вечір», — розповідає жінка.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Уряд виділив 700 млн грн на подолання наслідків повені

 

Над відновленням сполучення до сіл працює Укравтодор. Місцеві також допомагають своїми силами.

«Можливо, за кілька тижнів дорогу зроблять. Треба не тільки дорогу відновити, але й укріпити береги. Мости позабирало, один пішохідний ,а один залізний для машин. А щоб ті сильні обриви зробити, то має бути спеціальна техніка, якої в нас нема в районі», — каже сільський голова Бистриця та Дземброні Микола Хімчук.

Чоловік живе у Бистреці. Разом з сусідами після негоди 2008-го зробив дамбу.

«Тепер її прорвало, що й сліду нема. Вода вирвалась на мою присадибну ділянку, де я тримав матеріал на хату для сина. Все заготовлене дерево забрала повністю, ще й метрів 15 поля урвало. Добре, що хата трохи вище і нічого не затопило. А от в урочищі Сагальба порвало дорогу. Там живе жінка з дочкою, то в них так хату підмило, що ночували в сараї, він трохи далі. Боялись, що вночі разом з хатою попливуть рікою. Але, на щастя, будинок встояв», — ділиться Микола Миколайович.

Місту Галич на Прикарпатті загрожувала евакуація. Затопило районну лікарню, де лежали хворі на коронавірус.

«У мене вдома наразі болото», — розповідає Олена Чемеринська з Галича. Жінка живе за 500 метрів від річки Дністер.

 

«Маємо двоповерхову хату, яка врятувала мою родину і сусідів. Вони прийшли до нас, жили на другому поверсі разом з дітьми кілька днів. Ми знали, що буде вода, бо їздили дивитись і вже почали збиратися. Я в останній момент купила ковбаси, хліба, води. Чоловік КАМАЗом поїхав до брата, набрали хліба і розвозили по нашій вулиці людям. Рятувальники відмовились, а ті відрізані від світу» , — каже Олена.

 

Родини, які затопило в Галичі, сподіваються на компенсацію від влади. Має прийти комісія і оцінити збитки.

«Вода у нас була на першому поверсі по коліна, а в спальнях трохи вище. Меблі поставили на старі табурети, але вони все одно мокрі. Шафа, ліжко все мокре, в грязюці і багнюці. Досі стоїть вода в літній кухні та підвалі. Все, що знесли в гараж теж мокре. Літну кухню ще не заходила мити, бо там досі потоп. Стіни мокрі, з них тече вода, вже завівся грибок. Треба ремонт робити, підлога здулась, ламінат пливе. Про евакуацію ми нічого не чули, ніхто нічого не пропонував. Якщо ми мали б де поїхати, то так, але ми переселенці з Донбасу», — пояснює жінка.

 

 

Негода на західній Україні пошкодила 500 кілометрів автодоріг, 135 мостів та 280 метрів дамб. Дощі припинились і рівень води спадає. Влада виділила гроші, щоб усунути наслідки повені.