«Усвідомлення, що ти доброволець, розуміння для чого ти тут, можливість захистити свою землю та відчуття відповідальності за свою країну в якійсь мірі замінює усі матеріальні зиски статусних підрозділів», — казав комбат Української добровольчої армії Андрій Гергерт. Мав позивний «Червень». Сьогодні по ньому справляють дев’ятини.
З лютого Андрій Гергерт боровся з раком шлунку. 1 серпня його серце зупинилося. Йому було 42 роки.
«Є люди, які завжди думають про майбутнє своєї країни. «Червень» був саме таким,» — описує Гергерта його друг – заступник командира УДА Андрій Копичин (позивний — «Марадона»).
Гергерт народився в Миколаєві на Львівщині. Працював ветеринаром. Був одруженим. Мав 4 дітей.
«Андрій завжди ніжно ставився до своєї дружини. Обожнював родину. Навіть коли ми говорили віч-на-віч, він ніколи нічого поганого про неї не говорив. Постійно повторював, що йому пощастило зустріти таку неймовірну жінку,» — розповідає «Марадона».
Був членом політичної сили Українська національна асамблея – Українська народна самооборона в 1999-2001 роках. Тривалий час займався бізнесом у Криму. Коли почалася революція Гідності, переїхав до Києва. Під час Євромайдану познайомився з Дмитром Ярошем і приєднався до Правого сектору. З 2014 року брав участь в бойових діях на Донбасі.
«Познайомився з «Червнем» на війні в 2015-му. Він був тим, хто вмів швидко приймати рішення навіть в найкритичніших ситуаціях. Ніколи не боявся брати на себе відповідальність,» — розказує «Марадона».
Гергерт був заступником командира 2-го запасного батальйону. Пізніше став командиром 8-ї окремої роти Добровольчого українського корпусу, яка з часом збільшилася до батальйону. У грудні 2015 року комбат «Червень» вивів 8-й батальйон зі структури ДУК. З лютого 2016-го під його командуванням він діяв в УДА.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Львові прощаються з легендарним комбатом «Червнем»
«Спілкувався з ним за декілька днів до смерті. Він зателефонував з мобільного дружини, а я злякався. Думав, трапилось найжахливіше. Та почув голос Андрія. Він питав, як там хлопці, яка ситуація на фронті, чи не здаємо своїх позицій. Ми тільки з початку його боротьби з хворобою зрозуміли, який пласт роботи та відповідальності тягнув на собі Андрій. Бувають різні втрати, але цієї ми ще не усвідомили до кінця,» — додав «Марадона».
×
Джерело: gazeta.ua
