У російській в’язниці щодня протягом трьох місяців Олег Сенцов писав фантастичний роман «Другу також варто придбати«. Майже по розділу в день.
Про це режисер і письменник розповів під час презентації твору. Онлайн-трансляція велася на сторінці львівського «Видавництва Старого Лева» у Facebook, пише журнал «Країна».
Дія книжки відбувається в США. Головний герой Джим Гаррісон сидить у вбиральні й гортає науково-популярні журнали, його дружина готує сніданок. У місто вторгаються з космосу. Позаземні ящірки прагнуть врятувати людей від них самих. Беруть під контроль і нав’язують свої правила, за сюжетом.
Сенцов працював над твором 2017-го під час ув’язнення в російській колонії в Якутії. Роман на 560 сторінок написав кульковою ручкою в зошитах.
«Я знав, що письменники можуть творити в будь-який час і змушують себе робити це щодня. Зміг цього навчитися ще до в’язниці. А там цю навичку прокачав. Вставав о шостій ранку, займався своїми справами та сідав за вузенький шматочок стола. Туди міг покласти тільки зошит – більше жодного місця. Потім перевірка – відвели, привели. Продовжую писати.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Олег Сенцов розповів, за що ненавидить Радянський Союз
Навмисно надавав американцям наших рис. Бо коли читаєш про себе, ти не на 100 відсотків щирий. Сміятися з інших легше, ніж із себе.
Образ головного героя списав з одного кримського друга. Він був саме такий – добрий, але трохи тюхтій, якого жінка тримала в кулаку, прилюдно шпиняла. Це було комічно і трагічно.
Джим Гаррісон жив собі до 30 з гаком років, а потім сталися події, що змусили його змінюватися. Хоча, кажуть, люди не змінюються. Та насправді – навпаки. Якщо хочуть. Їх змушують це робити обставини. Хтось залишається таким, як був. А хтось росте. Мій твір – про таку людину. Мені це цікаво, бо схоже на мене. Численні кризи зробили мене таким, який я є. У дитинстві був слабкий і духом, і тілом. Але випробування мене розвивали», — каже Сенцов.
Повну версію матеріалу читайте в журналі «Країна» від 4 червня.
Олег Сенцов народився 13 липня 1976-го в Сімферополі. Закінчив Київський економічний університет за спеціальністю «маркетинг». Захоплювався кіберспортом. Відкрив у Сімферополі комп’ютерний клуб. 2008-го став співзасновником кінокомпанії «Край Кінема». Зняв короткометражний фільм «Добре ловиться рибка-бананка», згодом – «Ріг Бика». 2011 року зняв повнометражну стрічку «Гамер» – про хлопця, який грає у відеоігри. Картину показували на українських і міжнародних кінофестивалях. 2013-го працював над фільмом «Носоріг» – про 1990-ті. Розпочати зйомки не встиг. Поїхав до Києва на Революцію гідності, приєднався до Автомайдану. Під час захоплення Криму «зеленими чоловічками» розвозив продукти в заблоковані українські військові частини. Організовував мітинги «За єдину країну». 10 травня 2014-го російські силовики затримали його за звинуваченням у підготовці терактів. Засудили до 20 років колонії суворого режиму. Нагороджений орденами «За мужність» III та I ступеня. 2016-го отримав Національну премію України імені Тараса Шевченка за фільми «Гамер» і «Носоріг». У травні 2018-го почав безстрокове голодування з вимогою звільнення всіх українських політв’язнів у Росії. Тривало 145 днів. Став лауреатом премії Європарламенту імені Андрія Сахарова за свободу думки. На волю вийшов торік 7 вересня під час обміну полоненими між Україною й Росією. Автор збірок автобіографічних оповідань «Жизня» й «Маркетер», романів «Купіть книгу – вона смішна» та «Другу також варто придбати».
×
Джерело: gazeta.ua
