Боротьба з пандемією коронавірусу – це дорого. Щоб профінансувати екстраординарні витрати, в бюджетах країн створювалися спеціальні фонди. Уряд України теж створив такий. Спочатку все виглядало красиво та розумно, але потім виявилося зовсім інакше.
Фонд із секретом
Проблеми довкола українського Covid-фонду почалися з моменту його створення. А створювали його ні багато ні мало впродовж місяця. Наклався цей процес на чехарду зі зміною міністрів фінансів, що ще більше ускладнило процес.
Спочатку, в березні 2020 року, передбачалося виділити в фонд 124 млрд грн. А керувати ним тоді ще міністр фінансів Ігор Уманський збирався фактично одноосібно і в ручному режимі. В результаті фонд схуд майже до 65 млрд грн, а рішення про виділення коштів з нього ухвалює не Мінфін, а Кабінет Міністрів за погодженням з бюджетним комітетом Верховної Ради.
Однак обізнані люди все одно попереджали, що створення окремого фонду під Мінфіном без чітко окресленої мети може перетворитися в кишеньковий фонд для будь-яких витрат. По суті, так і сталося.
Станом на 24 вересня всі ці 65,9 млрд грн, за даними Мінфіну, вже розписані між міністерствами і відомствами. Ось тільки реально профінансовано видатки тільки на 26 млрд грн, тобто близько 38% фонду. До того ж всього дві статті витрат спецфонду, профінансовані на 100%, – це повернення коштів за пробне ЗНО, яке не відбулося через карантин. На це пішло 52,5 млн грн. А також будівництво та ремонт приймальних відділень лікарень, які визначені як опорні з протидії коронавірусу. На це пішло 1,6 млрд грн.
Показово, що з 65 млрд грн на боротьбу з коронавірусом поки тільки 16% передбачається витратити безпосередньо на медицину. Однак це тільки передбачається, профінансовано лише медичних витрат значно менше.
Наприклад, на надбавки і доплати медикам, які борються з вірусом, вирішили направити 5,9 млрд грн з фонду, а фактично не виділили досі жодної копійки. Доплати фактично фінансуються з місцевих бюджетів, які й так постраждали через недобір з податку на доходи фізосіб і податку на нерухомість.
На обладнання для лікарень, які визначили як опорні з боротьби з Covid-19, передбачається направити 5,3 млрд грн, але поки теж реально не виділено нічого. На закупівлю апаратів ШВЛ з обіцяних 100 млн грн МОЗ теж отримав нуль гривень.
Єдине, що з фонду з боротьби з коронавірусом виділили безпосередньо на медицину – це гроші на лабораторії, реагенти для тестів і засоби захисту. Але з передбачуваних майже 3 млрд грн на ці потреби пішло лише 523,7 млн грн, або всього 17,5%.
Проте куди охочіше уряд виділяє кошти зі спецфонду на соціальні виплати. Мінекономіки на фінансування виплат по безробіттю отримало 6,6 млрд грн з 6,9 обіцяних. Це взагалі одна з найбільших статей витрат в українському спецфонді по боротьбі з коронавірусом. Також профінансовані виплати лікарняних і допомоги дітям фізосіб-підприємців.
Дуже показово, що якщо на доплати медикам не виділили зі спецфонду з боротьби з коронавірусом ані копійки, то на доплати бійцям Нацгвардії, поліцейським та прикордонникам – відразу 2,4 млрд грн. Як поліцейські та нацгвардійці борються з коронавірусом – не цілком зрозуміло. Може, у них просто міністр впливовіший? Підтверджує цю версію обставина, що медики, які працюють в лікарнях МВС, якраз кошти на доплати зі спецфонду отримали – 127,6 млн грн. Але і це ще не найдивовижніші витрати.
Передвиборче навантаження
На початку липня Верховна Рада ухвалила закон, яким дозволила витрачати кошти фонду з боротьби з Covid-19 на ремонт доріг. Який стосунок ремонт доріг має до боротьби з вірусом? Депутати зв’язок знайшли.
Виявляється, одним із заходів боротьби з Covid-19 є забезпечення населення робочими місцями та поліпшення транспортного сполучення для своєчасного надання медичної допомоги. Досягти цих двох цілей вирішили шляхом реалізації інфраструктурних проектів з будівництва та ремонту автомобільних доріг.
Після цього Кабмін довго не думав і схвалив виділення відразу 35 млрд грн зі спецфонду з боротьби з коронавірусом на будівництво доріг, попередньо отримавши підтримку парламенту. Рада проголосувала навіть за відповідний закон, який юридично оголошує такі витрати цільовими.
Тобто аж 57% всіх коштів фонду по боротьбі з коронавірусом вирішили направити на дорожній ремонт і будівництво. Реально профінансовано з цих коштів поки тільки 10,9 млрд грн, але ідея все одно вражає.
Масово зайнятися дорогами в Україні надумали в рамках програми президента Велике будівництво. Запустили її напередодні місцевих виборів, і зараз вона фактично підміняє собою PR-кампанію партії влади Слуга народу. Нічого кращого так і не придумали. Відкривай все, що відкривається, перерізай стрічку: головне, щоб назва була масштабнішою – давня тактика української влади.
— Хочу стати президентом, після якого в Україні з’являться дороги, – каже Володимир Зеленський.
А коронавірус президент переміг ще у травні, називаючи себе майстром спорту з боротьби з Covid. Ось тільки до серпневих та вересневих антирекордів захворюваності були на Банковій явно не готові. Але на місцевих виборах хоч щось пред’являти ж треба. Значить, будемо робити вигляд, що будуємо дороги.
Парад бажань
Будівництво доріг – не єдине бажання, яке протягнули в спецфонд з боротьби з коронавірусом. З ними міністерства вишикувалися у чергу, і не тільки вони. Деякі з побажань були цілком раціональні. Наприклад, Мінспорту домовилося про повернення йому 475 млн грн на розвиток спорту для інвалідів. Оскільки навесні, під час секвестру (скорочення, – Ред.) Держбюджету, із запланованого на Міністерство спорту фінансування забрали дедалі більшу суму. Тоді це зробили під приводом того, що скасовуються чемпіонати та олімпійські ігри.
Читайте:
У Фонді боротьби з Covid-19 бракує коштів для трьох програм – Рахункова палата
Зеленський розповів, куди витрачаються кошти з коронавірусного фонду
Коронавірус дав поштовх новому виду шахрайства
Мінкультури просило 2 млрд на підтримку своїх установ і креативної індустрії, їм пообіцяли один, а профінансували поки нуль. Мабуть, івент-агентствам доведеться знову влаштовувати лазерну ілюмінацію в столиці.
А ось облдержадміністрації, які зверталися за допомогою в антикоронавірусний фонд, не отримали навіть обіцянок. Відразу шість ОДА направили запити на отримання грошей з фонду – Полтавська, Харківська, Івано-Франківська, Одеська та Чернівецька. Вони просять кошти на профілактику і лікування, доплати медикам та закупівлю обладнання. Лідером за величиною запитуваної суми стала Полтавська ОДА, яка попросила аж 686 млн грн, але жодне із звернень не було схвалено.
Корупційні перспективи
На одному спецфонді корупційні можливості антикоронавірусної кампанії в Україні не закінчуються. Ще за місяць до створення Covid-фонду, з введенням карантину парламент ухвалив рішення про спрощення державних закупівель для боротьби з Covid-19. Замовникам дозволили не проводити стандартний тендер, а замість нього укладати прямі контракти з постачальниками. Головною причиною цих змін було бажання дозволити державі максимально оперативно закуповувати товари, життєво необхідні для боротьби з пандемією.
Але вийшло, що таким нововведенням відкрили справжню скриню Пандори. За новою процедурою, без проведення конкурентного аукціону державні замовники почали скуповувати все, що душа забажає.
Одеська інфекційна лікарня
Один з найяскравіших прикладів – Одеська інфекційна лікарня. У перші тижні карантину цей лікувальний заклад, виправдовуючи неконкурентну процедуру закупівлі пандемією, почало активно скуповувати меблі – тумби, дивани, крісла, кухонний гарнітур. До того ж – за завищеними цінами. Дійшло до того, що навіть нові таблички на двері коштували лікарні по 1 050 грн за штуку.
Ремонт – справа тонка. У лікарні пояснили, що їм під інтер’єр підходила саме такі меблі. До того ж закупівлю у конкретного постачальника, без конкурсу, обґрунтували нагальною потребою в умовах коронавірусу. Необхідність була такою нагальною, що за договором всі ці меблі будуть поставляти до кінця 2020 року.
І цей приклад далеко не поодинокий. Прикриваючись скороченою процедурою через коронавірус, держпідприємства почали закуповувати пальне або ремонтні роботи. Тобто товари і послуги, не призначені для боротьби з наслідками пандемії.
Наприклад, Київська районна адміністрація Одеської міської ради зайнялася капітальним ремонтом та заміною віконних блоків. А Сосницький літературно-меморіальний музей А. П. Довженко (Чернігівська обл.) уклав за коронавірусною процедурою договір майже на півмільйона гривень на капітальний ремонт даху.
А в Міністерстві внутрішніх справ взагалі медичні засоби захисту почали закуповувати через своє ж підприємство Форт, яке спеціалізується на виробництві зброї. У НАБУ вже звернулися з заявами про порушення під час закупівлі в МВС.
Коронавірус все спише – очевидно, сподіваються українські чиновники. Але не спише. І не лише тому, що МВФ запитає.
Валерій Літонінський
Джерело:
fakty.com.ua
