Під час прогулянок набережною Києва особливо впадає в око недобудований міст, який з’єднує Поділ із Трухановим островом. Цей 27-річний довгобуд – омріяний мешканцями лівого берега міст на Троєщину.
Міський голова Києва Віталій Кличко 10 червня заявив, що відкриє першу чергу мосту до жовтня. Саме на цей час заплановані місцеві вибори. Але не все так просто – міст не має нормального виходу на лівому березі, а на Русанівці триває ”війна” між будівельниками та дачниками.
Подільсько-Воскресенський міст
Зводити переправу через Дніпро почали у 1993 році, хоча проект мосту був внесений ще у 80-х роках. Спроектував магістраль нині покійний інженер Георгій Фукс (1927-2008) – автор Південного та Північного вантових мостів у Києві.
За проектом, шляхопровід, який складається з трьох з’єднаних між собою мостів та естакад, повинен з’єднати правобережний Поділ з лівобережним мікрорайоном Воскресенка. Під автомобільною дорогою має йтиме лінія метро.
Будівництво мосту кілька разів зупинялось через фінансування. Знову робітники у кольорових жилетках з’явились на вантах мосту у 2010. За два роки здали першу чергу – 50% від запланованого.
На початку червня 2020 року міський голова Віталій Кличко заявив, що до осені відкриють верхній ярус транспортної артерії на шість автомобільних смуг.
– Нині триває бетонування проїжджої частини над Русанівськими садами. Також вже встановили опори над залізничним проїздом. Далі почнуть робити над з’їздом з моста на лівому березі, – заявив міський голова Віталій Кличко.
На мосту йде підготовка пішохідної частини, яка буде проходити під аркою. Там встановлюють спеціальну огорожу. Тривають і роботи зі спорудження порталів для майбутніх станцій метро.
Витрати на будівництво:
- витратили на міст вже 5,3 млрд грн;
- до завершення – 6 млрд грн.
Схема проїзду
Проблема автомобільної частини мосту – з’їзди з магістралі.
На правому березі планується, що автомобілі їхатимуть через Рибальський півострів на Поділ. Потрібно звести ще одну естакаду шляхопроводу через Гавань. Але цей проект неточний – проектувальники досі не можуть визначитись з кінцевим проектом.
На лівий берег проект 1993 року передбачав вихід мосту за залізничну колію і будівництво над озером Радунка естакади із з’їздами на паралельні вул. Стальського та Микитенка.
З 1993-го року ландшафт Києва тут змінився, а місцеві жителі чинили опір через приозерну зелену зону. Тому нині розробляється новий проект. Розв’язка може піти в обхід озера – на просп. Алішера Навої та вул. Оноре де Бальзака.
Також вона передбачає новий з’їзд у бік Лівобережної площі через садове товариство Русанівські сади.
Чому повстали Русанівські сади
14 червня на в’їзді до кооперативу мешканці не пустили вантажівки будівельників. Київській владі довелось пригнати сюди роту поліції, аби та розблокувала дорогу.
– Просто Кличко вирішив добудувати міст до виборів. А єдина можливість це зробити – з’їзд тут на Русанівських садах і далі на Лівобережну, – каже Фактам ICTV житель Садів Вадим Троїн.
Русанівські Сади з 1957 року є дачним кооперативом. Тоді це була глуха околиця на піщаному березі Дніпра. Жителям Дарницького району видавали по шість соток під дачі у тимчасове користування із забороною капітального будівництва. Зі здобуттям незалежності України закон дозволив їх приватизувати.
Приватизація перетворила Сади ледь не на закрите містечко – доїхати сюди можна тільки однією дорогою з Лівобережної. На в’їзді донедавна стояв шлагбаум.
Сьогодні садове товариство більше схоже на котеджне містечко – на законних шести сотках люди побудували добротні будинки із дерева та каменю, які не дуже схожі на літні сарайчики радянських дачників.
У жителів непрості стосунки з будівельниками мосту з 2003 року. Тоді почалось відчуження перших земельних ділянок у дачників під його будівництво. Загалом відчужили 251 земельну ділянку.
Компенсацію вони отримали:
- квартирами або землею під Києвом;
- грошовою виплатою.
Після кількарічних судів, бійок і скандалів 102 земельні ділянки з будиночками отримали дачники у районі села Биківня під Києвом. 138 осіб взяли квартири або грошові компенсації. Ще 11 людей досі судяться.
Замість вулиць тут лінії, не у кожну можна навіть зайти – перекриті. На деяких будинках плакати – Ми за міст на Троєщину, але проти з’їзду на Русанівські сади.
– Коли відселяли бідолашних на 32 лінії, ми все розуміли – там міст. Але у тому проекті це був тільки естакадний міст у нас над головами і все. Ніяких з’їздів до нас не було. А тепер ми дізнаємося, що сюдою будуть їздити автомобілі, – заявив киянин.
Нині на Садах постійно мешкає 3 тис. людей. Вже місяць вони чергують на в’їзді у кооператив та не пропускають вантажівки будівельників.
– Ми за міст на Троєщину, але ми проти з’їздів на сади. Ми просто задихнемося. Жодного розвантаження у місті не відбудеться, – говорить заступниця голови об’єднання Русанівські сади Ірина Федорова.
Ще одне роздратування у місцевих – вантажівки, які ганяють єдиною вуличкою Центральною Садовою.
– Це зараз дві вантажівки не можуть тут роз’їхатись, а коли потік машин піде на Лівобережку? Так тут буде просто армагедон із автомобілів, – говорить Вадим Троїн.
Нині Русанівка кипить, але це не зупиняє будівельників – вони вже заливають опори.
Метро на Троєщину
Гілку метрополітену у Деснянський район, згідно з Генеральним планом Києва, мають звести до 2025 року. Лінія отримає назву Подільсько-Вигурівської (оранжевого кольору на схемі. – Ред.) і простягнеться від Кільцевої дороги до Троєщини.
Читайте:
Кінцевими станціями стане аеропорт Київ ім. Сікорського та вул. Милославського на Троєщині. Лівим берегом метро має ходити на відкритому повітрі. Нині фактично готова гілка використовується як лінія швидкісного трамвая.
Вона матиме пересадки на Вокзальній, Лук’янівці та станції Тараса Шевченка.
П’ять цікавих фактів про міст на Троєщину:
- Міст є на фотографіях усіх людей, які фотографуються на скляному ”мосту Кличка”, оглядовому майданчику Арки дружби народів або горі Уздихальниці на Андріївському узвозі;
- Міст за 27-річну історію став справжнім знімальним майданчиком. Він потрапив у кількасот реклам, музичних кліпів та навіть голлівудських блокбастерів;
- арка мосту має вагу у 6 800 т. Під час її спорудження втопили плавучий кран Захарій;
- раз у місяць з вантів мосту знімають екстремалів, які залазять на нього для фотосесій.
Андрій Жигайло
Джерело:
fakty.com.ua
