Для Олександра Лукашенка зараз головне завдання – не допустити розбудови громадянського суспільства в Білорусі. Тому Лукашенко формуватиме заходи на свою підтримку, щоб створити конфлікт між різними групами населення, щоб сказати, що ці люди, які бігають із квітами і червоно-білими прапорами, «є ворогами квітучої, чистої, охайної Білорусі». Це також може стати механізмом придушення масових протестів у Білорусі. Про це в інтерв’ю журналу «Країна» заявляє історик і філософ Ігор Козловський.
«Думаю, що Білорусь — на початку шляху. Вони задовго жили з Лукашенком поруч. І цей режим увійшов у їхню свідомість, бо переважна більшість людей і там — це люди простих побутових потреб. Ті ж активні люди, які вийшли на вулиці Білорусі, все-таки ще не мають бачення того, якою повинна бути Білорусь без Лукашенка. Вони вимагають справедливості і милосердя. Це дві сторони Бога у будь-якій релігійній системі. Милосердя — первинне, справедливість — вторинна, бо для справедливості потрібні суд і винесення рішення. Білоруси вийшли саме з вимогою справедливості й милосердя. Вони хотіли б справедливих виборів і милосердя щодо них, до політв’язнів, тих, кого катували, били, знущалися. Все. А далі що? У них немає перспективного бачення ситуації. Немає програми на майбутнє, немає руху. Він, безумовно, з’являтиметься. Ми зараз бачимо з цих масових акцій протесту, як поступово народжується громадянське суспільство – те, чого не було, що Лукашенко знищував протягом свого диктаторського перебування у владі. Бо для тиранії зріле громадянське суспільство є вироком.
У білорусів ще немає моральних авторитетів, немає лідерів, у них немає бачення майбутнього, і це є козир для Лукашенка
Але зараз у Білорусі цього громадянського суспільства ще немає. На вулицю вийшли різні люди — митці, письменники, і це добре. Але ж, по-перше, в них ще немає моральних авторитетів, немає лідерів, у них немає бачення майбутнього, і це є козир для самого Лукашенка. Він досі єдиний лідер, і в нього є механізми впливу у вигляді тієї тоталітарної системи, яку він розбудував.
Сама особистість Лукашенка – патологічна. Він – нарцис. Нарцис не вміє любити нікого, навіть самого себе. Він може тільки постійно віддзеркалюватися в очах інших. Він хотів би, щоб його любили. Дуже часто говорить: «Мене не люблять на Заході, але полюблять». Йому потрібна ця зовнішня любов, він не розуміє, що таке любов внутрішня. Йому потрібні різні ритуальні рухи. Любов для нього пов’язана зі страхом: його повинні боятися. До того ж він соціопат. Недаремно ж він любить дивитися на страти. Білорусь єдина держава в Європі, яка ще має смертну кару. До речі, як і ДНР. Це характерно для тоталітарних систем. Лукашенко любить дивитися, як цей вирок виконується, як людей страчують. Це якраз характеристика його соціопатії.
Соціопатію не можна вилікувати. Це проблема не психологічна, а психіатрична. Тому його неможливо вмовити не використовувати сили. Він хизується тим, що він жорсткий і що це в нього єдиний механізм того, щоб Білорусь існувала. Переконати в іншому його неможливо. Він не гнучкий, як і будь-який психопат. Він стоятиме до кінця. Якщо відбудеться руйнація його влади, це фактично означатиме його смерть», — зазначив мислитель.
Cитуація простистояння в Білорусі може обернутися великою кров’ю — не виключає Ігор Козловський.
«Білоруське суспільство не готове до такої крові. Вони зараз виходять на вулиці з кульками, квітами і прапорцями й радіють від того, що вони такі мирні. Але для диктатора, як для людожера, — вони просто їжа. Він озброєний зубами на всіх рівнях – правоохоронна система у нього, військові. А тут люди з кульками в літніх сарафанчиках. Це їх можна їсти. Для нього зараз головне завдання – не допустити розбудови громадянського суспільства. Тому Лукашенко формуватиме заходи на свою підтримку, щоб створити конфлікт між різними групами населення, щоб сказати, що ці люди, які бігають з квітами і червоно-білими прапорами, «є ворогами квітучої, чистої, охайної Білрусі». Це також може стати механізмом придушення. Тобто варіантів розвитку може бути безліч, але те, що він просто так не піде, зрозуміло.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Незалежність — це вікно можливостей
Тож перспектива протистояння може бути довга. Поки народ не зрозуміє, що жертовності недостатньо, що треба ще й наростити зуби, щоб протистояти тирану. Якщо й має бути жертва, то вибореною в боротьбі».
Інтерв’ю з Ігорем Козловським читайте в журналі «Країна».
Міністерство закордонних справ Литви пропонує запровадити національні санкції щодо понад сотні білоруських чиновників, а також стосовно Олександра Лукашенка, який виконує обов’язки президента Білорусі.
×
Джерело: gazeta.ua
