П’ять блогів, які стали найпопулярнішими цього тижня на Gazeta.ua.
1. Буряковий квас має рухатися по венах українців замість крові. Ми його робили приблизно з кінця IX сторіччя. І от уявіть, як сильно треба було спотворити нашу національну пам’ять, щоб наше покоління про буряковий квас навіть не знало, міркує кулінарний експерт Євген Клопотенко.
2. Дитячий майданчик. Молодий тато одною рукою гойдає на гойдалці трирічну дівчинку, а в другій тримає телефона, гортаючи пальцем стрічку. Мовчки гойдається дитина. Мовчки переглядає стрічку тато. Це свого роду напівсон розуму. Втеча від потреби приймати дорослі рішення, від живих стосунків і глибоких почуттів, від пов’язаної з ними відповідальности — від реальности загалом. Ось це і є головний виклик людству на найближчі 10-15 років. Грізніший од Ковіду, вважає письменниця Оксана Забужко.
3. Росія не збиралася збивати літак рейсу МН17. Ціллю був пасажирський літак «Аерофлоту» з росіянами на борту. Це стало би «последней каплей», приводом до масштабного вторгнення. Як було з підривом житлових будинків у російських містах Буйнакськ, Москва та Волгодонськ 1999 року, внаслідок чого загинули 307 людей. Знищення цивільних мешканців ніби-то чеченськими терористами послужило останнім аргументом для «контртерористичної операції» на Північному Кавказі. Проклало шлях Путіну від прем’єрства до президентства, а ФСБ до контролю над РФ, переконаний президент Центру глобалістики «Стратегія XXI» Михайло Гончар.
4. Оновлена конституція РФ робить Володимира Путіна гарантом життєздатності держави і її персоніфікатором. Але наскільки може бути стійкою конструкція, якщо гарант втомився, від нього втомилася країна і його ресурси всихають. Тактика кремлівського виживання починає загрожувати стійкості російської держави, з якою влада намагається себе ототожнювати, наголошує російська політологиня Лілія Шевцова.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Події в Хабаровську – це провісник кінця Російської імперії
5. Тридцять років тому Верховна Рада УРСР ухвалила «Декларацію про суверенітет». Впродовж року після цієї події подібні «декларації» ухвалили в СРСР практично усі, ледь не до російських райцентрів. Мета була зрозуміла – довести становище із «суверенітетами» до абсурду, аби потім залишити все так, як і було. Але була одна обставина, яка зруйнувала усі плани щодо «оновлення Союзу». Звали цю обставину Леонід Кравчук. Якби на його місці був Гуренко чи Івашко, жили би ми тепер в «оновленому Союзі», пояснює журналіст Микола Несенюк.
×
Джерело: gazeta.ua
