Солідарна пенсійна система в Україні тріщить по швах. Дефіцит Пенсійного фонду перевищує 200 млрд грн. Водночас середня пенсія становить трохи більше 3 тис. грн. Це нижче за будь-які мислимі європейські норми. Альтернативою деякі експерти і депутати називають накопичувальну систему. Але чи не стане вона черговим МММ і чи є шанс у нинішніх 30-40-річних на гідну пенсію?
Хочете передбачення? Якщо, читаючи слова Тополиный пух, жара, июль у вас в голові починає грати мелодія, то не надто розраховуйте на державну пенсію. Адже вам, найімовірніше, 30-40 років. А за збереження нинішньої пенсійної системи українцям цього віку платити буде просто нічим. Чому? Відповідь на графіку нижче.
Це статево-вікова структура населення України, яку за результатами електронного перепису населення на початку року представив Дмитро Дубілет. До неї були питання, але для нас зараз важливі не стільки цифри, скільки саме графічне зображення цієї структури. Дерево з пишною кроною на вузькій ніжці. Дітей та молоді куди менше, ніж людей працездатного віку. А це означає, що солідарна пенсійна система під вагою такої крони просто впаде.
— Якщо ми подивимося в майбутнє, то ситуація буде тільки погіршуватися прискореними темпами. До 2050 року, коли вийде на пенсію те покоління, якому зараз близько сорока, буде найважча ситуація з пенсійним забезпеченням. Тому що покоління 70-80-х – найчисленніше в країні, – говорить доцент Київської школи економіки та консультант Світового банку Ольга Купець, яка спеціалізується на питаннях ринку праці.
Солідарна пенсійна система, яка діє в Україні, побудована на ідеї про те, що діти своїми податковими відрахуваннями будуть утримувати батьків. Коли ви або за вас платять ЄСВ, то гроші йдуть не на вашу пенсію, а тим, хто її вже отримує. Але ця система може ефективно працювати лише тоді, коли дітей більше, ніж батьків.
Україна, за даними ООН, входить до ТОП-15 країн з найшвидшим скороченням населення. В найближчі десятиліття, згідно з прогнозами експертів, скорочення відбуватиметься в основному за рахунок працездатного населення, яке, власне, і платить податки. Вже зараз приблизно на 12 млн пенсіонерів припадає 15 млн працездатних. І, як результат, Пенсійний фонд працює з багатомільярдним (в цьому році більше 200 млрд грн) дефіцитом, а середня пенсія становить трохи більше 3 тис. грн за прожиткового мінімумі у 2 тис. А вже до 2030 року тих, хто працює і платить податки, буде навіть менше, ніж пенсіонерів.
— За 20-30 найближчих років навантаження на працездатних може зрости удвічі за рахунок старіння населення і, відповідно, збільшення кількості пенсіонерів. Все це означає зменшення пенсій або збільшення витрат бюджету, – говорить керівник активами інвестиційної групи ICU в Україні Григорій Овчаренко.
Григорій Овчаренко
Альтернативою солідарній пенсійній системі, на його думку, може стати система накопичувальна.
Гра в довгу
Мабуть, головним адептом переходу на другий, накопичувальний, рівень пенсійної системи в нинішній владі є Галина Третьякова, голова парламентського Комітету з питань соціальної політики.
— Це історичне рішення! Ви зараз ховаєте те, що не змогли зробити за попередні 28 років! Ви хочете залишити українську націю без заощаджень! – кричить опонентам Третьякова на останньому засіданні комітету, під час якого якраз обговорювали її законопроект про обов’язкове пенсійне забезпечення.
Галина Третьякова
Ця ідея для парламенту не нова. Її періодично обговорюють з початку 2000-х. Полягає вона в тому, щоб ваші податкові відрахування накопичувалися на пенсійні виплати вам. А для того, щоб, як мінімум, не знецінитися, а, як максимум, примножитися, вони повинні працювати. Пенсійними заощадженнями, за задумом, будуть керувати інвестиційні фонди.
— Демографічні зміни не залишають інших шляхів, крім як введення обов’язкової накопичувальної системи. Якщо внески становитимуть 5-6% від заробітної плати, середня пенсія може бути підвищена до 40% від середньої заробітної плати. Це мінімальний рівень, який передбачений євродирективами і вимогами Міжнародної організації праці, – каже Овчаренко, який саме в такому фонді працює.
До речі, сьогодні деякі пенсіонери не отримують і 15% від середньої зарплати.
Законопроект, який пропонує Третьякова, передбачає, що щомісяця з вашої зарплати роботодавець буде перераховувати 2% на вашу майбутню пенсію. Плюс 1% перераховувати будете ви самі. Свій відсоток можна підвищити, і роботодавець підвищить його пропорційно, але не більше, ніж до 5% зарплати. Водночас солідарна пенсійна система під час запровадження накопичувальної не відміняється. По суті, в країні з’являється дві пенсії. Але така пропозиція наштовхується на жорстку критику під час розгляду у комітеті.
— Ви прирікаєте українців на зниження пенсійного забезпечення, не запускаючи цю систему! – продовжує свій емоційний виступ Третьякова і, мабуть, думаючи, що мікрофон вже вимкнений, додає: Безсовісні! Вивели мене з себе. Це вирок нам усім.
Читайте:
Індексацію пенсій в Україні хочуть проводити щороку 1 березня
Накопичувальну пенсійну систему в Україні можуть запровадити до 2021
Голова правління Пенсійного фонду Капінус задекларував понад 1 млн доходів за 2019
Якщо відкинути критику накопичувальної системи з боку популістського табору, то претензій до неї кілька. По-перше, величезна частина українців працює неофіційно і податки не платить. Таких людей, за різними оцінками, в країні близько 3 млн. Як бути їм? Ринок навряд чи швидко перебудується, і всі вийдуть з тіні. По-друге, ті ж 40-річні не встигнуть накопичити пенсію. Що вже говорити про 50-річних.
— Проблема в тому, що якщо переходити на другий рівень, то буде діра в бюджеті цієї системи через тих, хто на пенсію вийде відносно скоро, – попереджає Ольга Купець з Київської школи економіки.
Ольга Купець
І, по-третє, хто гарантуватиме збереження накопичених грошей в країні, яка пережила банкопад, а перед цим – зникнення грошей на книжках? І йдеться навіть не про крадіжку, а про стабільність самої системи.
У багатьох країнах-сусідах України пенсії другого рівня або скасували, або націоналізували. Зокрема, тому що прибутковість від керування цими коштами була низькою і часом навіть не покривала інфляцію. У Польщі, наприклад, частину коштів з накопичувальної системи націоналізували і передали до солідарної в 2014 році. У Литві її скасували через слабкість контролю. А в Росії уряд і Дума не втрималися і залізли в кишеню з цими заощадженнями, щоб перекрити дефіцит державних фінансів.
— В поточних українських реаліях накопичувальна система, найімовірніше, обернеться пшиком. У кращому випадку для українців просто запровадять додатковий квазіподаток, вкладуть ці кошти в ОВДП (облігації внутрішньої державної позики, – Ред.) через посередництво фінансових структур або структури, спрямують на покриття дефіциту пенсійного фонду. У гіршому випадку кошти людей зникнуть у черговій піраміді МММ, – каже заступник директора Центру економічної стратегії Марія Репко.
Марія Репко
Врятувати потопельників
Виходячи з драматургії тексту, в цьому місці потрібно розповісти, як бути, якщо ви не хочете зостатися на старості ні з чим. Згадати, наприклад, про приватні пенсійні фонди. Їх в Україні більше 60, обіцяють дуже привабливі виплати.
Наприклад, пенсійний калькулятор одного з них показує, що якщо протягом 30 років щомісяця вкладати по 500 грн, то до моменту виходу на пенсію вдасться накопичити з відсотками 3,5 млн. Учасниками приватних пенсійних фондів є понад 800 тис. українців, з них близько 83 тис. отримали або отримують виплати. Крім того, є програми страхування життя. Разом з пенсійними виплатами вони обіцяють ще й компенсацію в разі деяких захворювань. Але все перечіпається через питання довіри.
— У нашій країні складно передбачити, куди вкласти гроші так, щоб через 20 років їх отримати і витрачати потім. Але для нас, людей плюс-мінус мого віку (а я 1977 року), потрібно розуміти, що порятунок потопельників – справа рук самих потопельників, – каже Ольга Купець, яка і сама вже думає про пенсійні накопичення.
Журналістка програми Вікна-Новини Яна Брензей
Джерело:
fakty.com.ua
