Цього року Україна 29-й раз святкуватиме День незалежності.
На День незалежності України 2020 хочеться пригадати десять визначних подій часів незалежної України, які позитивно позначились на її житті.
А ще згадаємо чотири факти, що теж вплинули на життя кожного українця. Проте вже негативно.
За 29 років Україна змогла запам’ятатися не лише своїм громадянам, але і всьому світу, сотнями знакових подій. Вони вплинули на життя мільйонів українців.
Факти ICTV розповідають про десять подій в Україні, які назавжди залишаться в пам’яті її жителів.
Проголошення незалежності
24 серпня 1991 року голосами 346 депутатів на позачерговій сесії Верховна Рада УРСР ухвалила Акт про державну незалежність України. Держава стала незалежною з неподільною та недоторканною територією, на якій чинними є тільки власні Конституція, закони та постанови уряду.
З метою всенародного підтвердження Акту сесія вирішила провести 1 грудня республіканський референдум. В ньому взяло участь 32 мільйони громадян України. З них 90,35% підтвердили рішення Верховної Ради.
Міжнародне визнання
Після проголошення незалежності, Україна почала налагоджувати контакти з іншими державами. Західний світ не поспішав встановлювати відносини з новою країною, на відміну від колишніх балтійських республік у складі СРСР.
Читайте:
День Незалежності 2020 святкуватимуть на Михайлівській та Софійській площах
Погода в Україні на вихідні на День незалежності 2020 (КАРТА)
Святкування Дня Незалежності у Києві: програма заходів
Однак усе змінилось після грудневого референдуму. Коли світова спільнота побачила визнання українців самих себе, як окремої нації, дипломатичні зв’язки вдалось встановити значно швидше. Хвиля визнання України стала безпрецедентною.
У грудні 1991 року нашу суверенність визнали країни Великої сімки. А вже через місяць до них долучилась майже сотня країн. Загалом, процес встановлення дипвідносин тривав три роки.
Ухвалення Конституції
Без перерв, у результаті безупинних дискусій, голосувань щодо кожної статті окремо і цілими розділами 28 червня 1996 року, через добу після початку засідання, 315 голосами була ухвалена Конституція України. Безсонна ніч увінчалася історичним документом, шампанським і цукерками.
Міжнародна спільнота високо оцінила Основний Закон України і назвала його найважливішим кроком у забезпеченні прав та свобод людини та громадянина, що сприятиме подальшому підвищенню міжнародного авторитету України на світовій арені.
Поява гривні
Через п’ять років після проголошення незалежності, в 1996 році, Україна отримала власну грошову одиницю. Вже втретє в історії національною валютою стала гривня, яка вперше з’явилась ще в часи Київської Русі, а потім – в роки Української Народної Республіки.
Заміна купонокарбованця на гривню відбувалася з 2 по 16 вересня 1996 року за курсом 100 тис. купонокарбованців за одну гривню.
Цікаво, що спочатку гривня друкувалася за кордоном, тому що власних необхідних потужностей в Україні не було. Купюри номіналом від 1 до 20 гривень доставляли з Канади, а від 20 і вище – з Великої Британії.
Визнання Голодомору геноцидом
Найбільшу трагедію українського народу ХХ століття країна офіційно визнала у 2006 році. Саме тоді Верховна Рада ухвалила закон Про Голодомор в Україні, яким голод 30-х років визнавався геноцидом українського народу.
Шлях визнання трагедії на світовому рівні супроводжується численними труднощами та перепонами ззовні, найчастіше, з боку Росії. Але саме визнання Україною Голодомору – величезний крок до відновлення історичної істини.
Станом на 2020 рік Голодомор офіційно визнаний геноцидом українського народу в 17 країнах світу та шести церквах. Також багато країн в офіційних зверненнях засудили Голодомор, як акт винищення людства, вчинений тоталітарним сталінським режимом або вшанували пам’ять його жертв.
Євро-2012
У 2007 році Україна та Польща вибороли право прийняти у себе чемпіонат Європи з футболу 2012 року. Це стало найбільшою спортивною подією в історії нашої країни. За час Євро-2012 до України завітали більше 8 млн туристів.
Матчі відбувались у Донецьку, Харкові, Львові та фінал чемпіонату – в Києві. Євро-2012 не лише дало змогу європейцям більше дізнатись про Україну, а й самим українцям показати себе, як гостинну та привітну націю.
Плодами підготовки до футбольної події громадяни користуються і дотепер. Спеціально до Євро були осучаснені стадіони, де відбувались матчі, відремонтовані автошляхи, оновлено залізничний транспорт та відкрито чимало готелів.
Революція Гідності
Мабуть і досі всі чудово пам’ятають, як почалася Революція Гідності. Після призупинки підготовки до укладання угоди про асоціацію між Україною та ЄС тисячі людей вийшли на Майдан Незалежності, щоб продемонструвати свою незгоду з діями влади.
Через кілька днів на Майдані залишилося кілька сотень людей, яких жорстоко побили у спробі остаточно розігнати. Однак це спровокувало нову хвилю протестів.
Десятки тисяч громадян з усієї України приїздили на Майдан, вимагаючи затвердити європейський курс України. Небажання влади виконувати волю українців переросло в ухвалення низки так званих драконівських законів, та спроби жорстокого силового розгону мітингувальників.
Загиблі під час Революції Гідності стали відомі як Небесня сотня, четвертий президент України Віктор Янукович та інші представники влади втекли з країни.
Українці показали свою волю, і з того часу держава впевнено рухається до інтеграції в Європу.
Господарі Євробачення
За свою незалежність Україна часто ставала учасником конкурсу Євробачення і двічі українські виконавці давали можливість країні приймати одне з найбільших музичних змагань.
У 2004 році Руслана підкорила Європу Дикими танцями, а в 2016 Джамала вразила публіку трагічної піснею під назвою 1944.
Двічі Україна мала можливість продемонструвати свою гостинність слухачам зі всієї Європи. Однак найбільш значним є 2017 рік, коли жителі багатьох країн змогли побачити країну після Революції Гідності.
Тоді багато хто відзначав неймовірну підготовку України до проведення конкурсу, а іноземні туристи заново відкрили для себе країну та й досі радять погостювати у нас.
Безвіз
Напевно, одна з найважливіших подій останніх років, та найвагоміше підтвердження європейського курсу України – ухвалення безвізового режиму з ЄС. З 11 червня 2017 року за наявності лише біометричного паспорта українці можуть відвідувати країни Європейського союзу без віз, а також чотири держави, що не є членами ЄС, але входять до Шенгенської зони.
На довгоочікуване рішення про вільний кордон з Європою Україна чекала два роки та пройшла довгий шлях виконання всіх умов, які висував ЄС до країни. Проголошення безвізу спричинило небувалий ажіотаж та черги у паспортних столах по всій Україні. За рік громадяни здійснили більше півмільйона подорожей завдяки скасуванню візового режиму.
Новий виборчий кодекс
З 1 січня 2020 року набрав чинності новий виборчий кодекс, який має зробити вибори більш прозорими. Тепер вибори в Україні відбуватимуться за пропорційною системою.
Всі регіональні списки партій будуть відкритими, і виборці голосуватимуть не лише за політичні сили, але й конкретних кандидатів у списку. Нова система означає, що мажоритарка відійде в минуле, але громадяни обиратимуть конкретних людей, а не лише перші обличчя партії.
Звичайно, перші дев’ять політиків партії потраплятимуть до Ради, якщо вона набере на виборах не менше 5% голосів виборців.
Встановлює новий виборчий кодекс і гендерний баланс. Тепер у кожній п’ятірці кандидатів має бути не менше двох жінок.
Події, що негативно вплинули на Україну
Буремна та непроста історія сучасної України супроводжувалась драматичними та іноді навіть трагічними подіями. Тож далі чотири найбільші події, що вразили усю країну.
Економічна криза 1998 року
Українська економічна криза у 1998 році почалася на хвилі дефолту в РФ. Долар стрімко почав рости. Тільки за другу половину року він підскочив на 66% – до 3,43 грн.
Країна зіштовхнулась з шаленим платіжним дефіцитом. Грошей не вистачало ані на зарплати, ані на пенсії, ані на утримання курсу гривні. Купити валюту в обмінниках стало практично неможливо.
Імпортні товари почали дорожчати чи не швидше за іноземну валюту. У магазинах переоцінку робили по двічі, а інколи й тричі на тиждень. Водночас підвищення зарплат не відбувалося. Тож логічно, що рівень життя більшості населення різко впав.
Зупинити коливання курсу гривні та відновити економічне зростання вдалось лише наприкінці 1999 року.
Російська агресія
У лютому 2014 року одразу після розстрілу на Євромайдані, Росія почала захоплення Криму, частина населення якого не підтримувала усунення Віктора Януковича.
Це допомогло російським силовикам, так званим зеленим чоловічкам, без особливих зусиль захопити владу на півострові та провести сфабрикований псевдореферендум про бажання Криму приєднатись до РФ. Тоді країна-агресор запевняла міжнародну спільноту, що не має жодних стосунків до подій на півострові.
Пізніше такі ж виправдання Росія застосувала і щодо подій на Донбасі. Починаючи з весни 2014 року, РФ надавала та продовжує надавати активну підтримку терористам з псевдореспублік “ДНР” та “ЛНР”.
Переворот в Донецькій та Луганській областях здійснювали за кримським сценарієм – шляхом захоплення адмінбудівель. Ці події змусили Україну дати відповідь та розпочати АТО, яка згодом перетворилася на Операцію Об’єднаних сил.
За роки російської агресії Україна зібрала сотні доказів втручання Кремля в події на Донбасі та у Криму, а увесь цивілізований світ засудив дії Росії. Однак, до повернення Криму та встановлення миру на Сході України ще далеко.
Пожежі на військових об’єктах
Після початку російської агресії в Україні значно зросла кількість пожеж на військових складах. Мабуть, найбільше запам’яталися пожежі на складах в Балаклії.
У березні 2017 року пожежа на складах боєприпасів призвела до детонації низки боєприпасів. Тоді через пожежу було пошкоджено близько 265 будівель, постраждали четверо людей, ще один громадянин помер.
Ще одна масштабна пожежа сталася на одному з найбільших складів боєприпасів ЗСУ, який знаходився під Калинівкою. Пожежа також супроводжувалася низкою вибухів, які пошкодили більше 2 тис. будівель.
Загалом за історію незалежної України зафіксовано близько 14 пожеж на військових об’єктах.
Пандемія коронавірусу
У 2020 році увесь світ сколихнув коронавірус Covid-19 і Україна не стала виключенням. Наслідком цього став один з найжорсткіших карантинів, за допомогою якого намагалися зменшити швидкість розповсюдження захворювання.
Звичайно, у таких умовах економіка країни не може нормально працювати. І це призвело до її значного падіння в Україні.
Нині ми намагаємося знайти баланс між забезпеченням безпеки громадян і підтримки системи охорони здоров’я та економіки. Однак кількість хворих чи не щодня б’є антирекорди, що створює нові виклики.
Україна опинилась там, де вона є, завдяки сотням і тисячам пересічних та визначних подій. Залишається сподіватись тільки, що в підручниках з історії в майбутньому буде все більше сторінок, присвячених українським перемогам.
Яна Семенюк
Владислав Бомбела
Джерело:
fakty.com.ua
