У голлівудських фільмах про поліцейських дуже популярні образи добрих та поганих слідчих, які під час допитів вибивають з підозрюваного інформацію відповідними засобами.
Хороші – умовним пряником і заохоченнями, погані – батогом, тобто силою і залякуваннями. Олександр Лукашенко на третьому місяці безперервних протестів проти його режиму вирішив зіграти в доброго та поганого поліцейського з білоруським народом.
Добрий цар
Пошуки виходу з тривалої політичної кризи привели “батьку” у СІЗО. Білоруси одразу взялися жартувати, що збулася мрія мільйонів – Лукашенко опинився у в’язниці. Поки, правда, тимчасово. Цілих чотири години Олександр Григорович у СІЗО розмовляв з тими, кого власноруч туди запроторив – політичними в’язнями.
У зустрічі взяли участь екс-кандидат у президенти Білорусі Віктор Бабарико, його син Едуард, низка представників штабу Бабарико та Координаційної ради опозиції, яких влада звинувачує в різних злочинах.
Віктор Бабарико
Сам факт того, що Лукашенко приїхав у в’язницю, зглянувся та почав переговори з опонентами, у Білорусі вже охрестили історичним. Дійсно, два місяці він віддавав перевагу протестам, а їх лідерів просто не помічав, називав злочинцями, агентами Заходу, щурами тощо.
А тепер він сидить з ними за одним столом. До того ж на відеозаписі із зустрічі, яку поширили державні білоруські ЗМІ, Лукашенко навіть визнає наявність прихильників у опозиціонерів і розмірковує про їхні вимоги. Для Білорусі саме визнання владою наявності альтернативної політичної точки зору – вже шалений прорив.
– Звичайно, йдеться про імітацію поступок. Але навіть сам факт імітації важливий, тому що раніше Лукашенко займав непохитну позицію – ніяких переговорів, – вважає білоруський політолог Валерій Карбалевич.
На цьому парад демократії по-білоруськи не закінчився. Лукашенко дозволив нинішньому лідеру опозиції Світлані Тихановській вперше за чотири місяці поговорити телефоном зі своїм чоловіком Сергієм, який сидить у в’язниці. А ще, за даними білоруської преси, після зустрічі з Лукашенком політв’язнів відвели в лазню.
Але з чим був пов’язаний такий сплеск гуманізму “батьки”? Державні ЗМІ відрапортували, що президент приїхав у в’язницю обговорити з опозиціонерами внесення змін до Конституції та широкий діалог всередині суспільства.
– Ілюзія діалогу у межах однієї в’язниці. Пропозиція затриманим увійти в політичний пул і освіжити тим самим легітимність Лукашенка, або сісти надовго. Є ймовірність почути від ув’язнених заяви про мудрість Лукашенка та заклики до примирення, – пояснює логіку Лукашенка білоруський політолог Павло Усов.
І такі заклики не забарилися. Наступного дня після візиту Лукашенка з СІЗО випустили учасників зустрічі – директора IT-компанії PandaDoc Дмитра Рабцевича, члена ініціативної групи Віктора Бабарика та бізнесмена Юрія Воскресенського.
Рабцевич після виходу на свободу похвалив умови для IT-компаній в Білорусі. А Воскресенський тепер постійний гість на білоруських держканалах, де він розповідає, що час згортати протести.
По суті, Лукашенко, як терорист, взяв заручників, а тепер торгує ними. За його задумом, опозиціонери закличуть своїх прихильників зупинити протести, а їх самих за це випустять на свободу і включать до складу комісії зі зміни Конституції. Не підуть на угоду з владою – будуть сидіти. Поки погодилися тільки двоє.
Наступного дня після поїздки Лукашенка в СІЗО у Білорусі відбувся Марш гордості, який зібрав кілька десятків тисяч людей. І тут Олександр Григорович зіграв вже злого поліцейського. За даними очевидців, розганяли протестуючих так само жорстко, як на самому початку протестних акцій.
У хід пішли водомети, світлошумові гранати, масово затримували журналістів, а у МВС і зовсім пригрозили вогнепальною зброєю. Тобто Лукашенко пропонує вилку – або мирно переписуємо під мене Конституцію, або ми вас продовжимо бити і вбивати.
Ілюзія компромісу
Круглий стіл у СІЗО та переговори під дулом автомата – вся суть лукашенківського компромісу. Паралельно “батька” веде гру на розкол супротивників режиму. Бабарико через своїх адвокатів вже повністю відхрестився від того ж Воскресенського. Крім того, на зустрічі з Лукашенком не було найрадикальніших опозиціонерів, найбільш різких його критиків – Павла Северинця, Миколи Статкевича, того ж Сергія Тихановського.
Один з лідерів Координаційної ради Марія Колесникова просто відмовилася їхати на переговори з Лукашенком, заявивши, що говорити вже немає про що, це потрібно було робити раніше. Він сподівається, що хтось здригнеться, піде на співпрацю, і тим самим розколеться і вулиця. Але сподівання абсолютно хибне.
Влада своїми зусиллями зробила все, щоб у білоруських протестів не було єдиного лідера та координаційного центру. Тепер свій революційний комітет є мало не в кожному мінському дворі. Не факт, що учасники протесту дослухаються до закликів про згортання акцій від політв’язнів.
– Вуличний протест трансформувався – він підкреслено неагресивний і хаотичний. І хоча масовість вуличних акцій дещо знижується (неможливо підтримувати революційний ентузіазм на тому ж рівні кілька місяців за допомогою безглуздого ходіння вулицями), говорити про “видихання” протесту зарано.
Білоруський протест поглиблюється і буде набувати інших форм, – упевнений білоруський політолог Денис Мельянцев.
Водночас у раптовій схильності Лукашенка до діалогу експерти бачать і зовнішній фактор.
На думку білоруського політолога Андрія Єлісеєва, зустріч правителя з запротореними ним за грати політв’язнями – не прояв великодушності. Це знак того, що справи на російському фронті зовсім погані. Це відчайдушна спроба розвідати можливість обміну політв’язнів на “перегортання сторінки” Заходом.
– Суть гри в тому, щоб, покладаючись на звільнення ув’язнених і потрібні заяви з їхнього боку, Захід заплющив очі на найбільші фальсифікації та беззаконня.
А потім визнав Лукашенка гарантом суверенітету і не гребував надати Білорусі макрофінансову допомогу заради запобігання поглибленої інтеграції з Росією на умовах останньої, – вважає Єлісєєв.
Але Захід “перегортати сторінку” не поспішає, і вже готовий до введення персональних санкцій проти самого Лукашенка. А Світлана Тихановська, яка перебуває на тому ж Заході та має підтримку всіх європейських лідерів, вже навіть ультиматум Лукашенку оголосила і загрожує загальним страйком з 25 жовтня.
Лукашенко буде викручуватися до останнього, але його похід в СІЗО найяскравіше показав дві речі – слабкість режиму та силу протестів, на які доводиться зважати, хай навіть після двох місяців биття людей.
Валерій Літонінський
Фото: Віктор Бабарико, Dreamstime, Pexels, Пул Первого
Джерело:
fakty.com.ua
