7 вересня 1911 року в Парижі заарештували поета Гійома Аполлінера. Звинуватили у викраденні з Лувру «Джоконди» Леонардо да Вінчі.
Слідство тривало 17 днів.
Зникнення шедевру з музею помітив художник Луї Беру. Мав зробити копію найвідомішого полотна да Вінчі. Проте замість портрета Мони Лізи він побачив лише гаки кріплень картини.
Інтерес до загадкового зникнення «підігрівав» і той факт, що полотно викрали із Le Salon Carr – так званої «непроникної зали» Лувру. За збігом обставин незадовго перед резонансним злочином ї директор музею запевнив громадськість, що вкрасти експонати з цього приміщення просто неможливо.
Під підозру поліції потрапляли усі, хто мав хоч якийсь стосунок до картини. Час збігав. Слідчі у відчаї чіплялася за будь-які ниточки. Так черга дійшла і до Гійома Аполлінера.
Серед доказів були епатажні погрози 31-річного поета спалити Лувр заради «оновлення мистецтва». До того секретарем Аполлінера служив Жері П’єре. Останнього
підозрювали у крадіжці кількох статуеток із Лувру. А коли зникла «Джоконда» він поспіхом залишив французьку столицю. За однією з версій П’єре втік до Єгипту, але достеменно про це нічого не відомо.
В той час як Жері рятується втечею, поліція ув’язнює Гійома Аполлінера. Поета кидають за Аполлінер за ґратами в’язниці Санте провів п’ять діб. Звільнили через відсутність доказів.
Вийшов на волю та здобув підтримку громадськості. Проте ця історія ледь не поставила хрест на його з художником Пабло Пікассо. Його також звинувачували у крадіжці «Джоконди». Щоб відвести від себе підозри, заявив що не знайомий з Гійомом. Згодом Пікассо щиро розкаявся за той вчинок.
Також, існує версія що саме через скандал з картиною Гійом Аполлінер втратив можливість здобути у 1913 році Гонкурівську премію. Мали відзначити його збірку «Алкоголі».
Після конфузу з ув’язненням відомого поета слідство зайшло у глухий кут. Парижани були у розпачі. У пресі постійно в’являлися прохання повернути «Джоконду» в музей.
Крапку в цій історії вдалося поставити через два роки. Злодієм виявився італієць Вінченцо Перуджа. Чоловік був одним зі співробітників музею. В обовязкі мав оновлення захисного скла на експонатах. Загорнув «Джоконду» у робочий одяг і залишив Лувр, не викликавши жодних підозр.
Затримали Вінченцо у Флоренції. Він проживав у готельному номері й переховував полотно у валізі, що мала подвійне дно. Викрадача шедевру засудили до 380 днів ув’язнення. Проте, на волю він вийшов достроково. Пом’якшуючою обставиною визнали бажання італіця повернути портрет Мони Лізи в рідне місто да Вінчі.
Ця картина була одним із найулюбленіших творінь майстра. Він не лише возив полотно із собою, але й називав його «найбільшим своїм досягненням». До викрадення «Джоконда» стала легендарнимй експонатом Лувру.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пушкін бігав до Гоголя і просив щось нове почитати
«Попри світову славу, «Мона Ліза» має розміри лише тридцять один на двадцять один дюйм. Вона навіть менша від плакатів зі своїм зображенням, що їх продають у сувенірній крамничці Лувру. Картина висить на північно-західній стіні Salle des Etats за захисним склом завтовшки два дюйми. «Мона Ліза» написана на панно з тополі і здається якоюсь ефемерною, наче огорнутою серпанком. Це свідчить, що да Вінчі досконало володів технікою сфумато, за якої форми неначе випаровуються одна в одну», – так описує «Джоконду» американський письменник Ден Браун. у своєму бестселері «Код да Вінчі».
×
Джерело: gazeta.ua
