6,5 тис. грн – такою має стати мінімальна зарплата в Україні наприкінці наступного року. Згідно з проектом Держбюджету на 2021 рік. Плюс 1,5 тис. грн за рік. На офіційному сайті Президента України 29 вересня з’явився наступний коментар.
— Це ті кроки, які ми можемо зробити у напрямку достойного рівня життя українців. З підвищенням мінімальної заробітної плати зростуть і доходи працівників бюджетної сфери: вчителів, вихователів, соцпрацівників, оскільки їхні посадові оклади розраховуються за єдиною тарифною сіткою, а також медиків.
Чим може закінчитися така щедрість? Катастрофою, вважає частина економістів. Дірою в бюджеті, адже на реалізацію ідеї потрібно, за підрахунками прем’єр-міністра, 159 млрд грн. Їх брати нізвідки. Тож доведеться друкувати. І ціни злетять. А гривня знеціниться. Страшне слово — інфляція. На графіку — історія приборкання інфляції за останні п’ять років.
Робота НБУ, перехід на таргетування інфляції, контроль бюджетних видатків за п’ять років перетворили річну інфляцію з 43% на 2,4%. Відновлення економіки та стабільність цін нові ініціативи — 6,5 тис. грн мінімалки — ставлять під загрозу. Втім, в уряді кажуть — вони все порахували. І підвищення мінімалки — не просто разова акція, намагання задобрити електорат, а корисний економічний хід, який дозволить нам всім жити краще.
— Підвищення мінімалки у 2021 році буде коштувати бюджету 159 млрд грн, за нашими розрахунками. Частина з них повернеться в бюджет у вигляді сплачених податків, інша частина піде в реальний сектор, пожвавлюючи споживання, виробництво переважно українських товарів, – сказав прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
Їжа — Комуналка — Сигарети — Одяг
Перш ніж розбирати логіку прем’єра, треба з’ясувати – хто отримає додаткові кошти через нову мінімалку. Мінімальна зарплата – ключовий показник для бюджету. Від нього залежить, наприклад, розмір пенсій за віком. Підвищення мінімальної платні – це підвищення мінімальних пенсій.
Пенсії у 2021 році підніматимуть у п’ять етапів. І це стосуватиметься більше ніж 10 млн пенсіонерів. На сайті Мінсоцполітики вже розмістили спеціальний календар, аби кожен розумів, коли і скільки йому додадуть.
В середньому це плюс 500 грн на місяць, і ще плюс 400 грн пенсіонерам, старшим за 75 років.
У галузі освіти через підвищення мінімалки субвенції з бюджету на зарплати шкільним вчителям зростуть на 30%, у порівнянні з 2020 роком і складуть 102,5 млрд грн. Втім, піднімуть зарплату не всім однаково. Уривок зі статті нардепа, колишнього першого заступника міністра освіти Інни Совсун.
— Для більш досвідчених освітян зарплати зростуть приблизно на 10%, а для початківців – на 50%. Зростання, передбачене проектом бюджету, навіть якщо знайдуть гроші на його реалізацію, означатиме “підтягування” найменших зарплат у сфері освіти до розміру мінімальної.
Схожа ситуація в медицині, інших бюджетних галузях. План уряду – гроші, ті ж мільярди, дати найбіднішим. І ось чому.
На що українці витрачають свої гроші? Яку частину заробітку середньостатистична родина витрачає на ресторани? Скільки витрачає на сигарети та на одяг? Це знає Державна служба статистики. Звідки беруть дані? Щороку в Україні проводиться програма вибіркового обстеження умов життя домогосподарств.
В ній беруть участь до 15 тис. родин з усієї України. Родина мусить ретельно вести щоденник поточних витрат. Проходити опитування. А щокварталу – анкетування. Доволі багато клопоту за 50 грн. Хто погодиться за 50 грн на купу бухгалтерії? Мабуть, найбільш нужденні. Тож це структура споживання людей, яким держава вирішила додати грошей у проекті Держбюджеті-2021.
Куди витратять додаткові гроші люди? Розберемо структуру споживання. Левова частина – продукти харчування. Комуналка та транспорт — витрати великі, але стабільні. Імовірно, ці люди отримують субсидію. Тому як дати більше грошей, точно не почнуть витрачати на комунальні послуги чи транспорт більше. Хіба вийдуть за межі субсидії.
Читайте:
До бюджету-2021 закладено понад 15 млрд грн на вакцину від Covid-19 — Степанов
Україна профінансує дефіцит держбюджету-2021 без емісії облігацій — Мінфін
Держбюджет за доходами виконали на 115%, а недобір скоротили на 29 млрд грн — Шмигаль
Небезпечний дзвоник – на одяг вони витрачають менше грошей, ніж на алкоголь та сигарети. Тож є ризик, що додаткові гроші підуть не на нові сорочки. І Уряду треба це врахувати. Можливо, за допомогою синхронного підвищення акцизу.
Зауважимо, що люди з цієї категорії – навряд чи на додаткові 500 грн поїдуть до Туреччини, куплять долари чи імпортну побутову техніку. Вони найімовірніше залишаться в структурі споживання. Це недорогі вітчизняні продукти та товари. У цьому полягає принципова ставка на допомогу біднішим, адже ці гроші можуть освіжити вітчизняну промисловість.
Дефляція, рис та білизна
У чому економісти вбачають найбільшу загрозу різкого, не підкріпленого зростанням економіки, підняття мінімальних зарплат? В інфляції! У людей стає більше грошей, вони хочуть купувати, продавці піднімають ціни. Але чи інфляція – це завжди дуже погано? А от і ні. Варто розглянути докладніше зміну індексу споживчих цін за останні два роки.
Все, що нижче червоної лінії – то вже навіть не інфляція, а дефляція – зниження цін відносно попереднього місяця. Чи це добре? Ні, адже дефляція руйнує економіку. Ціни на одяг в серпні 2020 року, за даними держстату, нижчі на 10%, ніж у 2019 році. Бо і за актуальною ціною продати не виходить. Українці різко зменшили споживання. Купують тільки найнеобхідніше. Бізнес не хоче збиткової торгівлі, постійно знижуючи ціни. І просто зупиняє виробництво. А це означає менші податки і більше безробітних під час Covid-кризи. Ще один графік – рівень падіння виробництва протягом одного року.
У графіку можна вибрати дві категорії. І якщо падіння виробництва продуктів харчування відчутне, то одягу – подекуди просто катастрофічне. Це наслідок дефляції у галузі на 10%. Білизну та бюстгальтери немає сенсу виробляти. Українці доношують старе і гроші не витрачають. Тож інфляція має бути. Таргетована, закладена НБУ – на рівні трохи більше 4%. Звісно не сорок, але й не в мінус. Аби на ринку був рух, – люди купували, підприємства виробляли. І тому ідея контрольовано надрукувати грошей, дати людям – нехай рису та нової білизни куплять, тим самим трохи піднявши інфляцію – не позбавлена сенсу.
Також емісія грошей, аби забезпечити нову мінімалку або підвищення бюджетного дефіциту, призведе до послаблення курсу гривні. Це, звісно, неприємно – всі зарплати у доларовому еквіваленті стануть меншими. Але дешевий долар чи євро давав переваги імпортерам. І в українських магазинах на прилавках ставало більше польських йогуртів та сирів. Вони виходили дешевшими за українські аналоги. Послаблення гривні переваги імпорту прибере. І в українських товарів з’являться свої переваги. А це посприяє зростанню виробництва, сум податків, кількості робочих місць.
Стаття створена в межах навчання на програмі Економіка, ринки та аналіз даних у Центрі журналістики Київської школи економіки.
Дмитро Литвиненко
Джерело:
fakty.com.ua
