У День Нацполіції вся увага прикута до наших правоохоронців, які щодня бережуть спокій у країні. Однак останнім часом про них говорять не лише через свято.
Незадовго до Дня Нацполіції увагу на полісменів звертали через низку неприємних резонансних подій. А на початку червня з’явився й рейтинг довіри до правоохоронних органів, який показував не зовсім приємні цифри.
До Дня Нацполіції Факти ICTV розповідають, чому українці менше довіряють поліцейським і як можна виправити цю ситуацію.
Тиск і резонанс
У травні-червні в Україні відбулося кілька резонансних випадків за участю поліцейських. Так, 15 червня під час мітингу на підтримку Сергія Стерненка відбулися сутички між правоохоронцями та учасниками акції.
Подібні речі часто відбуваються під час масштабних протестів, і не є чимось незвичайним не лише в Україні, але й багатьох країнах світу.
Однак під час цієї сутички зафіксували неналежну поведінку правоохоронців. Вони побили аспіранта Історичного факультету Національного університету ім. Тараса Шевченка Олександра Кір’якова, коли той вже не пручався.
– З оприлюднених в ЗМІ повідомлень чітко видно, що Кір’якова б’ють поліцейські, коли він вже лежить на землі. Таке нелюдське ставлення до громадянина, молодого дослідника і ветерана війни за незалежність не вкладається у рамки здорового глузду, – повідомили в університеті.
Дії поліцейських вже перевіряє ДБР. Проте це лише один випадок, який набув великого розголосу. Часто громадяни діляться відео, на яких видно, як правоохоронці порушують їхні права.
Особливо страшне свавілля поліцейських українці побачили у місті Кагарлик. Там двоє правоохоронців прямо у відділенні катували жінку, а потім зґвалтували її.
У результаті події 10 працівників відділення поліції у Кагарлику звільнили, а двох підозрюваних у протиправних діях проти жінки заарештували. Нині триває суд, проте правоохоронці не визнають свою провину.
Та й навіть під час звичайних звернень до поліції у людей виникають проблеми, адже у них не виникає враження, що вони потрапили в інстанцію, яка має їм допомогти.
Читайте:
Знущалася і била: у Закарпатській області від рук поліцейської постраждала дівчина
Поліція застосувала силу під судом у справі Стерненка – призначено розслідування
Чистка поліції в Павлограді: суд арештував начальника та шістьох співробітників
Психолог Роман Мельниченко каже, що багатьох просто деморалізує похід до поліцейського відділення.
– У нас кожен похід до поліцейських відділень або в інші правоохоронні служби – це потрапляння в організацію, яка ламає, деморалізує. Одну з найгірших у світі, – говорить психолог.
І чомусь в Україні громадяни не виходять на протести, щоб висловити своє невдоволення діями поліції. Однак ми можемо побачити його в дещо іншому показнику.
Зниження рейтингу
Ми бачимо, що протягом 2020 року спостерігається зниження рівня довіри до правоохоронців, зокрема Нацполіції. У січні голова Національної поліції України Ігор Клименко заявив, що наприкінці 2019 року рівень довіри до поліції становив близько 48%.
Остання ж інформація щодо рівня довіри до системи МВС показує, що Нацполіції довіряють близько 43,7% громадян. Проте в інших підрозділах ситуація дещо краща.
У коментарі Фактам ICTV експерт Асоціації УМДПЛ (українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів) Сергій Перникоза заявив, що цифри і дослідження наприкінці 2019 року, і опубліковані Міністерством внутрішніх справ нині навряд чи є достовірними.
– Часто ці показники значно завищені. Якщо ми говоримо про той рейтинг, що був опублікований наприкінці 2019 року, то варто зауважити що серед експертів було багато критики щодо того як проводилося опитування, ким, які дані брали, яким чином їх отримали.
Його проводила маловідома соціологічна компанія, яка в надзвичайно короткий термін змогла виміряти довіру і вона була в рази більшою, ніж показували попередні дослідження. Я підозрюю, що реальні показники набагато нижчі за ті, які публікуються нині, – каже він.
Звичайно, відбиток на цей рейтинг наклало нещодавнє зґвалтування у Кагарлику, стрілянина у Броварах тощо. Однак, якби ми були впевнені у безперечності цих даних, то ситуація була б не такою поганою.
Насправді, для багатьох країн довіра до поліції на рівні 40-50% є нормальним явищем.
– Це цілком прийнятний показник і він був би ледь не ідеальним до України, але, нажаль, є великі сумніви щодо того, що саме такі показники довіри населення до поліції, – говорить Перникоза.
Проте у 2015 році ситуація в країнах Європи була здебільшого кращою за ситуацію в Україні. Згідно зі статистикою Євростату, довіра нижче п’яти балів (за шкалою, де нуль – зовсім не довіряю, 10 – повністю довіряю) спостерігалася лише у Чехії та Словаччині.
Для багатьох країн нормальна ситуація, що довіра до поліції знаходиться на рівні п’яти балів. Але це не означає, що Україні її не потрібно підвищувати.
– МВС повинно мати чітке бачення щодо того, якою має бути структура поліції, як вона має комбінуватись. Як слідчі можуть комбінувати свою діяльність зі дільничними, а ті з патрульними і навпаки. Якщо ця структура десь і є, то ми про неї мало що знаємо.
Безумовно, потрібно підвищувати ефективність розслідування злочинів. Якщо у резонансних злочинах є певне просування, то по дрібним крадіжкам жодних адекватних розслідувань дуже часто немає, – підсумовує експерт Асоціації УМДПЛ.
Як захиститися від протиправних дій
Нині в Україні існує дуже багато проблем у роботі поліції з громадянами. Звичайно, не всі вони не намагаються навчитися, як робити свою роботу, але часто можна побачити, що правоохоронець “забуває” представитися, забороняє знімати себе, порушує права людини тощо.
Факти ICTV поспілкувалися з адвокатом Сергієм Цимбалюком, щоб дізнатися, як люди можуть захиститися від протиправних дій правоохоронців.
Нині у більшості людей є з собою гаджети, які здатні записувати відео, тому цим варто користуватися. Особливо, якщо ви бачите, що розмова з правоохоронцем виходить з-під контролю.
– Головним принципом захисту людини від поліцейського свавілля є фіксація порушення, наявність свідків, відеоматеріалів, себто доказів. Під час появи поліцейського людина вже має бути готова до того, що вона вже в суді… Зібраним доказам суд в подальшому надасть правову оцінку.
Якщо є певний конфлікт, то краще одразу підійти до перехожих, запитати чи бачили вони, що відбулося. Якщо вони бачили – записати прізвище, ім’я, по батькові, контактний телефон. Потім ці люди зможуть дати свідчення у суді, – розповідає Цимбалюк.
Люди повинні вміти відстоювати свої права, вимагати від поліцейських представитися, пред’явити посвідчення, складати відповідні протоколи, коли це необхідно.
Нині ж багато хто просто боїться, що після цього наступне, що відбудеться – це поїздка до поліцейського відділення, де невідомо яке катування придумають правоохоронці.
За словами Цимбалюка, ніколи не потрібно забувати про те, що у вас є право на безоплатну правову допомогу.
– У громадянина є право на безоплатну правову допомогу. Тобто під час спілкування з поліцейськими він може попросити зупинитися і вимагати адвоката на місце події. І саме правоохоронці повинні забезпечити людині його безкоштовно. Це сильно допомагає, – говорить адвокат.
Однак не потрібно доводити свою правоту, як то кажуть, з “піною у роті”. Поліцейські теж люди і можуть використовувати вашу агресію на свою користь.
До будь-якого діалогу з правоохоронцями (навіть якщо він дуже неприємний для вас) потрібно підходити з “холодною головою”, намагатися перевести його у правове русло. Навіть у найгірших ситуаціях не варто піддаватися тиску, який на вас можуть чинити поліцейські.
– Якщо від вас вимагають підписання певних документів, то пишіть: я не розумію значення своїх дій, вимагаю адвоката. І прямо на ньому і розписатися, тоді цей документ не зможуть реалізувати проти людини, – каже адвокат.
Найбільша проблема у спробі боротьби з незаконними діями поліції полягає у відповідальності правоохоронців, а точніше її відсутності.
Дуже рідко вдається притягнути поліцейських хоча б до найменшого покарання, а зусиль прикласти для цього потрібно чимало.
– Проблема в Україні полягає в тому, що дуже рідко можливо домогтися хоча б притягнення до дисциплінарної відповідальності. Потрібен розголос події, і лише після цього система починає хоч якось реагувати.
Та й необхідна відповідальність навіть за неправильно складені протоколи… Потім через це не можуть притягнути до відповідальності справді винних осіб, наприклад водія, який керував транспортним засобом у нетверезому стані, – вважає Цимбалюк.
Потрібно пам’ятати, що ми живемо у правовій державі і повинні вчитися відстоювати свої права у будь-якій ситуації. Так, серед поліцейських є ті, хто значно перевищує свої права.
Однак не потрібно робити з них монстрів. Іноді їм доводиться застосовувати неприємні для нас засоби, щоб захистити закон.
І нам і поліцейським потрібно вчитися комунікувати один з одним у такій формі, щоб не створювати зайвих проблем один для одного. Водночас останнім ще й потрібно покращити свою роботу, щоб заручитися довірою українців.
Владислав Бомбела
Джерело:
fakty.com.ua
