Чисельність населення у світі закономірно зменшується, однак сьогодні молоді люди не поспішають народжувати дітей та навіть одружуватися.
Кар’єризм, історичний контекст, злам стереотипів, фінансова та психологічна готовність – і це далеко не повний перелік факторів, які змінюють підхід молоді до створення сім’ї.
Факти ICTV проаналізували дані Держстату та поспілкувалися з експертами, аби зрозуміти, яка нині демографічна ситуація в Україні та світі загалом, і чи матиме це негативні наслідки у перспективі.
Падає коефіцієнт народжуваності
Дослідники з визначили, що сьогодні в середньому одна жінка народжує 2-3 дитини, однак до 2100 року цей показник впаде до відмітки 1,7.
До прикладу, у 1950 році жінка упродовж життя народжувала 4-5 дітей.
Здавалося б, дві дитини у сім’ї – це ідеально, бо тоді кількість населення залишатиметься незмінною, але все трішки складніше.
Навіть найкраща система охорони здоров’я не гарантує, що всі діти доживуть до повноліття. Наприклад в Україні минулоріч на 1 000 дітей віком до 1 року помирало сім немовлят, а у 1991 році – майже 13.
А ще у світі зараз народжується більше хлопчиків, аніж дівчаток, що також впливає на показник заміщення. В Україні майже стабільно з часі незалежності і до сьогодні на 100 дівчаток народжується 107 хлопчиків.
Тенденція народжуваності в Україні
Упродовж 2019 року в Україні народилося 310 605 немовлят, а через природні та зовнішні чинники померло 581 114 осіб – це практично удвічі більше. Однак з розвитком медицини у нас скоротився показник смертності серед новонароджених.
Зав. відділу досліджень демографічних процесів та політики Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи Ірина Курило зазначає, що вихід жінок на ринок праці, підвищення освітнього рівня та доступ до контрацепції стали одними з ключових факторів зменшення показника народжуваності.
Також фахівець виокремлює, що материнство постаріло, тобто жінки почали народжувати у більш пізньому віці.
Сьогодні в 15-19 років дівчата майже не вагітніють, а в 1991 році така рання вагітність була нормою. Зараз найбільша кількість жінок народжує у віці від 25 до 29 років.
Однак кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри журналістики та нових медіа Університету Грінченка Яна Фруктова наголошує, що нинішня модель батьківства має багато позитивних сторін.
– Молоді люди стали більш усвідомлено підходити до народження дитини та планувати вагітність, вони багато уваги приділяють немовляті, виховуючи його. Це якісно новий рівень батьківства, – зазначає психолог.
Доцент пояснює, що на молодь вплинули багаторічна просвітницька діяльність, різного роду феміністичні рухи та глобальна комунікація в межах інтернету, яка дозволяє переймати світовий досвід.
– Не менш важливим є пропагування гедонізму, що життя одне і треба взяти від нього якнайбільше: це може бути саморозвиток чи кар’єрне зростання.
Останньому сприяють гендерні квоти, які дають можливість жінці займати керівні посади у політиці та інших органах влади, – виокремлює Яна Фруктова.
Жінки народжують здорових дітей навіть після 40 років, серед них є і світові знаментитості – це Моніка Беллучі, Ніколь Кідман, Кортні Кокс, Меріл Стріп та Холлі Бері.
Медицина не стоїть на місці та дозволяє жінкам стати мамою незалежно від віку.
Як демографія впливає на економіку України
Зменшення кількості новонароджених та порівняно високий показник смертності формує перевернуту вікову структуру населення, коли людей похилого віку більше ніж молоді.
Ця ситуація ставить багато запитань: хто працюватиме та платитиме податки, чи підвищать пенсійний вік і як держава може змінити демографічну політику?
Демограф Ірина Курило каже, що на економіку впливає не так скорочення чисельності, як зміни в структурі населення у бік зменшення частки працездатних за віком контингентів та зростання частки літніх людей.
– Це суто демографічна передумова для підвищення пенсійного віку, щоправда, багато залежить від економічної активності літніх людей, – зазначає фахівець.
Співзасновник та директор економічних програм Ukrainian Institute for the Future, економіст Анатолій Амелін пояснює, що перевернута вікова структура збільшує навантаження на економіку, бо люди похилого віку проявляють меншу соціальну активність та перестають виробляти продукт, але натомість отримують допомогу із держбюджету у вигляді пенсії, а ці гроші потрібно звідкись брати.
– У такому разі виникає питання про підвищення пенсійного віку. Практика показує, що люди, йдучи на пенсію, незалежно від віку стають менш активними, а рівень доходів суттєво падає, тому і зменшується якість життя, а заодно і його тривалість.
Підняття пенсійного віку у далекій перспективі може активізувати старше покоління та покращити їхнє життя. У нас на пострадянському просторі, чомусь вихід на пенсію сприймають як щось хороше, хоча це призводить до того, що люди бідніють.
Потрібно пояснювати їм, що збереження роботи та активного соціального життя є значно вигіднішим, аніж вихід на пенсію, – зазначає економіст.
Анатолій Амелін додає, що сам факт зменшення населення впливає на споживацький ринок та можливості для створення продукту, що відповідно сповільнює темпи зростання економіки.
Однак ми входимо в епоху зміни техногологічного укладу, де людську працю можна автоматизувати, вирішивши таким чином проблему нестачі трудового населення.
Демографічна політика держави
З 1 квітня 2005 року за час каденції Віктора Ющенка Україна почала виплачувати батькам кошти за народження дитини, а вже через три роки суму виплат збільшили:
перша дитина – 12 240 грн;
друга дитина – 25 тис. грн;
третя дитина та наступні – 50 тис. грн.
Фото УНІАН: Третій президент України Віктор Ющенко
Після суттєвого збільшення фінансової допомоги народжуваність в Україні дещо зросла, але, якщо аналізувати дані Держстату, то ефект був нестійким та незначним.
У 2020 році виплати значно збільшились, а народжуваність зменшилася:
перша дитина — 100 тис. грн (відразу виплачується 25 тис. грн, потім 2 083 грн щомісяця);
друга дитина — 200 тис. грн (відразу виплачується 50 тис. грн, потім 4 166 грн щомісяця);
третя дитина — 400 тис. грн (одразу виплачується 100 тис. грн, потім 8 333 грн щомісяця).
Тобто немає прямого зв’язку між матеріальним добробутом та кількістю дітей у сім’ї.
Кількість живонароджених (на 1000 осіб наявного населення)
Психолог Яна Фруктова пояснює, що сьогодні ламаються стереотипи та застарілі догми, які вимагають раннього формування сім’ї.
– Зокрема виникли такі поняття, як гостьові шлюби, коли подружжя не проживає разом та childfree – ті, хто свідомо відмовляються від батьківства.
Це не можна характеризувати як щось позитивне чи негативне – просто дорослі люди роблять свій вибір, – наголошує психолог.
Говорячи про “низький показник народжуваності”, варто розуміти, що велика кількість молодих дівчат емігрують закордон на навчання чи ПМП, інші будують кар’єру або просто не можуть чи не хочуть мати дітей.
Тому в Україні зменшується кількість жінок, які готові та можуть народити дитину і навіть, якщо в однієї мами четверо немовлят, то середній показник з урахуванням бездітних буде закономірно меншим.
Зміна історичного контексту спровокувала відхід від моделі високої народжуваності, тому прагнення змусити сучасне суспільство жити за традиційною моделлю – це така ж сама утопія, як і закликати молодь не користуватися смартфонами.
В умовах ринкової економіки з високою значимістю людського капіталу батьки намагаються виховати конкурентноздатну дитину та надати їй ґрунтовні базові знання.
Емоційна складова сучасного батьківства дуже змінилася, раніше ніхто особливо не переймався, що немовля у колисці страждає від розлуки з мамою чи якою їжею годувати дитину, як вчасно помітити страхи та уникнути психологічних травм.
Нині ж цим неабияк переймаються: батьки вкладають у дитину дещо більше, ніж гроші – свою увагу та час.
Що може зробити держава
Фінансова підтримка – це добре, але вона ніколи не стане вагомим фактором для планування вагітності, однак держава може зробити дещо більше – підтримувати ті сім’ї, які вже зараз виховують дітей.
Економіст Анатолій Амелін вважає, що на демографічну ситуацію впливає стабільність в країні.
– Найперше влада може ухвалити та початково імплементувати стратегію розвитку – це упевнить молодь у завтрашньому дні і дозволить їм планувати сім’ю. Друге – соціальний захист молодих мам, доступна медицина для дітей, якісні дитячі садки/ясла.
Також експерт додає, що людям потрібна безпека та впевненість, що їх чи їхню дитину не скривдять у світі, де погіршується криміногенна ситуація.
Також роботодавцям потрібно подолати дискримінацію жінок-матерів на ринку праці, бо нині молодій мамі часто відмовляють у працевлаштуванні, а батькові не дають оплачуваних відпусток по догляду за дитиною.
Народження немовляти та створення сім’ї – це особистий вибір кожного і соціальні чи демографічні фактори не повинні змушувати до цих кроків. Людина розумна істота і здатна самостійно розпоряджатися своїм тілом, життям та стосунками.
Нинішня демографічна ситуація – це не добре і не погано, потрібно просто розуміти, що час не стоїть на місці і зміни у структурі населення це доволі закономірний процес.
Софія Телішевська
Джерело:
fakty.com.ua
