Уряд у кінці травня затвердив «Програму стимулювання економіки для подолання наслідків епідемії Covid-19». У той же день стає відомо, як тендерний комітет Харківського метрополітену «виконує» цю програму.
Минулого року Харківське метро оголосило тендер на закупівлю 8 п’ятивагонних поїздів метро на 45 млн євро. Джерело фінансування — кредитні кошти Європейського інвестиційного банку (ЄІБ). Але під час закупівлі по імпорту Харкову доведеться доплатити понад 25% від цієї суми податків і зборів (ПДВ, розмитнення) з харківського міського бюджету. Заявки на участь у тендері подали: український виробник — ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод (КВБЗ)» і китайська компанія CRRC.
Трохи інформації про учасників:
— український — це той самий КВБЗ, де створена галузь вітчизняного метровагонобудування;
— той самий, який поставив Київському метрополітену 6 п’ятивагонних поїздів, Харківському — один поїзд з асинхронним тяговим приводом;
— який здійснив міжнародний українсько-японський проєкт з глибокої модернізації 135 вагонів Київського метрополітену за японські гроші — «зелені інвестиції». Вся ця техніка успішно працює.
Китайська компанія CRRC і китайські потяги:
— за інформацією з відкритих джерел, у березні 2020 року стало відомо, що в Бостоні виведено з експлуатації всі нові поїзди метро, що поставила CRRC, через серйозні проблеми з безпекою — несправність балок під вагонами, був випадок сходу поїзда з рейок;
— у лютому 2018 року стало відомо, що Філіппіни повернули 48 поїздів метро китайській державній фірмі та вимагали повернення грошей;
— у жовтні 2019 року стало відомо, що затримується робота CRRC над новими поїздами для Мельбурна — виникли серйозні питання щодо якості вагонів і обіцяної, але не виконаної локалізації;
— у 2016 році 26 поїздів MRT китайського виробництва Сінгапур відправив назад для усунення дефектів — тріщини в конструкції кузова.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Не можна займатися розвитком усього й одночасно — економіст розкритикував урядову програму стимулювання економіки
27 травня КВБЗ отримав повідомлення про рішення тендерного комітету Харківського метрополітену присудити перемогу в тендері на 8 поїздів китайській компанії CRRC з різницею у ціні менше одного відсотка.
Що відбувається? Чому в усьому світі уряди- і Китай не виняток — реалізують програми з фінансової підтримки своїх виробників, читай — свого народу. І тільки Україна продовжує субсидіювати зарубіжні компанії шкодячи власній економіці?
Із 19 квітня 2020 року набула чинності нова редакція Закону України «Про державні закупівлі», в якому змінено підхід до оцінки предмета закупівлі, з’явилася реальна можливість локалізації виробництва складної техніки в Україні. Повторимося: закупівля 8 поїздів для Харкова фінансується за кошти Європейського інвестиційного банку.
Правилами банку, ухваленими й опублікованими на сайті ЄІБ у 2017 році, передбачено, що позичальники можуть надавати 15% преференції (переваги) місцевому постачальнику товарів. Тобто для продукту, виробленого в країні-покупцеві. Для національного виробника, який забезпечує мінімум 30% локалізації. Пропозицію щодо такої преференції в умови тендеру прописує покупець. У нашому випадку — Харківський метрополітен, мерія Харкова.
Чому ж тоді в Одесі, де оголосили тендер на закупівлю трамваїв за кошти того ж банку — ЄІБ, передбачили преференцію 15% для вітчизняного виробника, а в Харкові — інший підхід?
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зараз маємо формат життя «від зарплати до зарплати» — фінансовий експерт
Під час великих закупівель складної дорогої техніки тривалого терміну експлуатації необхідно брати до уваги розрахунки, в яких враховано не тільки ціну на момент закупівлі 8 поїздів метро, а й витрати на експлуатацію та технічне обслуговування протягом усього життєвого циклу.
Вже за рік нібито зекономлений під час закупівлі китайських поїздів 1 млн євро покриється, якщо взяти вітчизняні потяги метро — у результаті дешевшого технічного обслуговування. А в подальшому пропозиція КВБЗ стає набагато вигіднішою. За час експлуатації поїздів — 40 років — сукупні експлуатаційні витрати у китайської CRRC сягнуть 53 млн євро. Тобто перевищать ціну закупівлі. У КВБЗ вони становитимуть 9,8 млн євро. Тобто різниця — 43 млн. Ще 8 нових поїздів можна було б купити.
Витрати на утримання рухомого складу КВБЗ набагато нижчі, тому що виробник поруч, нижче вартість праці, є готові технології, є сервісна база для обслуговування та ремонту. У підсумку виходить зниження вартості обслуговування у 6,38 рази на 1 км пробігу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Де обіцяна підтримка вітчизняного виробника? Тендер із закупівлі самоскида виграв іноземний виробник
Чим же сподобався харків’янам китайський виробник? Хотілося б почути чесну відповідь на це питання міського голови Харкова, генерального директора Харківського метрополітену. Чи повідомили вони про «дбайливе» витрачання позикових грошей прем’єр-міністру, міністру інфраструктури, міністру розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства?
У період економічних втрат від пандемії коронавірусу, зростання безробіття на тлі спаду виробництва тендерний комітет має намір залишити 6 тисяч працівників Крюківського вагонобудівного заводу і 30 великих підприємств-субпідрядників по всій країні без замовлення, без роботи. У тому числі і такі відомі харківські колективи, як «Комунар», «Промдизель», «Лот», «Ірбіс», «Хартрон-експрес», які поставляють КВБЗ електроніку, системи безпеки, склопластик та інші комплектуючі. Харків’яни, ви вже відчуваєте «турботу» вашої мерії про завантаженість підприємств і збереження робочих місць? Кременчужани її вже відчули.
Поки що Харків направляє гроші, що за будь-яких умов віддавати платникам податків, на розвиток і процвітання китайської економіки? І це все на тлі розмов про те, що Кабінет Міністрів повинен створювати нові робочі місця в Україні.
×
Джерело: gazeta.ua