Попри те, що темпи зростання кількості хворих на Covid-19 потроху знижуються, виникли побоювання, що Україна може стати наступним епіцентром Європи з розповсюдження інфекції.
Нині наша держава готується до найгіршого розвитку подій. Проте ми вже бачили, як страждали системи охорони здоров’я країн, які ставали осередками розповсюдження коронавірусу.
Цілком можливо, що і українська медична система опиниться під великим навантаженням, якщо кількість хворих зростатиме до рівня епіцентру хвороби в Європі.
Факти ICTV розповідають, чи може Україна стати центром розповсюдження Covid-19 та як це вплине на державу.
Останні заяви
Під час брифінгу 18 червня головний санітарний лікар України Віктор Ляшко заявив, що Міністерство охорони здоров’я збирається провести масове ІФА тестування громадян на коронавірус.
Воно дозволяє виявити антитіла, які виробляються в організмі, що був уражений вірусом. За допомогою цього тесту хочуть побачити більш точну картину за кількістю хворих в Україні, адже багато людей хворіють безсимптомно або лікуються вдома і не повідомляють про свій стан лікарям.
Тому і реальний показник хворих вищий за той, який ми маємо в статистиці. Станом на 18 червня він був відносно низький.
Майже три тижні потому і ми бачимо, що інфікованих стає більше, а кількість хворих, яку фіксують в Україні, залишається відносно низькою. Ляшко каже, що в середньому у нас фіксують близько 35% пацієнтів з Covid-19. Варто пам’ятати, що в жодній країні світу не “відловлюють” 100% хворих.
Читайте:
810 за добу: в Україні продовжує рости кількість хворих на коронавірус
Коронавірус в світі: карта та статистика поширення
Вчені з Сінгапуру прогнозують спалах нового штаму коронавірусу
Тобто нині в Україні може бути близько 150 тис. людей, які хворіли і хворіють на коронавірус.
В інтерв’ю BBC Україна відповідаючи на питання щодо того, чи може Україна стати наступним епіцентром розповсюдження Covid-19 в Європі головний санітарний лікар заявив, що подібні побоювання завжди мають бути.
– Ми повинні розглядати і бути готові до найбільш песимістичних сценаріїв. Чи не боїмося? Боїмося. Чи готуємося? Готуємося. Але до стрімкого зростання кількості випадків ніхто не буде готовий, – сказав Ляшко.
Підготовка до можливого погіршення ситуації в Україні ведеться чи не кожного дня, адже до подолання коронавірусу ще далеко. Зокрема, до найгіршого сценарію готуються восени, коли до Covid-19 приєднаються різні сезонні хвороби.
– Восени, звичайно, наше основне завдання – підготувати максимально систему охорони здоров’я. Ми завжди готуємося до найгіршого варіанту, щоб була здатність надавати медичну допомогу всім без винятку. За три місяці ми підготували систему. Нині і за ефективністю лікування, і за забезпеченістю лікарень ми в набагато кращих умовах, – заявив міністр охорони здоров’я Максим Степанов.
Це добре, що в МОЗ не нехтують навіть найменшими побоюваннями щодо можливого зростання кількості хворих, але чи реальна така ситуація найближчим часом?
Чи може Україна стати епіцентром Covid-19 в Європі?
Нині епіцентром коронавірусу у світі ВООЗ визначила Південну та Північну Америку, де сумарна кількість хворих становить кілька мільйонів людей.
В Європі ж тривалий час епіцентром була Італія, де підтверджено більше 242 тис. випадків захворювання на Covid-19. Але останніми тижнями щоденний приріст пацієнтів знижується, тому можна говорити про те, що на іншу країну звертатимуть найбільшу увагу у регіоні.
І побоювання, що нею може стати Україна не є примарними. Адже у нас з червня стрімко зростає кількість нових щоденних випадків і поки значного зниження не спостерігається.
У коментарі Фактам ICTV стратег, інфекціоніст Вадим Арістов заявив, що наша держава вже є однією з найбільш інфікованих в регіоні.
– Україна вже стала однією з найбільш інфікованих країн – інфекція серед багатьох носіїв і продовжує поширюватись. Однак цей антирекорд не серед Європи загалом, а Центральної та Східної Європи.
Тобто в країні зараз є 26 тис. активних випадків – ті, де інфекція ще у розпалі. Це вже більше за усі інші країни регіону разом взяті (за виключенням РФ і Білорусі). Нажаль, в України антирекорд і за динамікою зростання. В нас однозначно найбільша кількість активних випадків за останній тиждень. Ми продовжуємо активніше інших нарощувати цю негативну статистику, – розповідає Арістов.
За його словами, зростання кількості хворих, найімовірніше, продовжуватиметься оскільки в Україні немає потужної системи лабораторій. До чого це може призвести?
Для прикладу візьмемо Сінгапур, де на початку пандемії ситуація була більш-менш контрольованою, але хворобу активно завозили з-за кордону і нині в державі більші проблеми.
Щось подібне може відбуватися і в Україні, особливо на тлі повернення заробітчан. І якщо це відбудеться, то кількість пацієнтів зростатиме непомітно і неконтрольовано.
– У Західній Європі цифри ще вище. Однак, найімовірніше, кількість хворих там зменшуватиметься, а в Україні, за відсутності інфраструктури, число пацієнтів зростатиме. Справді, ми можемо стати основним джерелом хвороби у Центральній і Східній Європі, але якщо й далі буде такий “перекіс”, то, можливо, і всієї Європи загалом, – вважає Арістов.
Однак інфекціоніст Юрій Жигарєв не погоджується з тим, що Україна може стати епіцентром розповсюдження Covid-19 в Європі. У коментарі Фактам ICTV він заявив, що потрібно розрізняти ймовірність такої ситуації і можливість її виникнення.
– Є можливість того, що метеорит впаде вам на голову, однак ймовірність цього настільки мала, що жодна притомна людина взагалі не думатиме про це. Однак таку можливість ми все одно не виключаємо. І тут та сама ситуація.
З одного боку ми не маємо виключати таку можливість і бути готовими до будь-якого сценарію, з іншого – ми намагаємося об’єктивно оцінити ситуацію і сказати, наскільки він імовірний (становлення України епіцентром розповсюдження Covid-19 в Європі, – Ред.). Я і колеги, з якими зараз спілкуюся, не можемо стверджувати, що це станеться, – розповідає Жигарєв.
Які будуть наслідки
Стати епіцентром розповсюдження захворювання, нехай і тоді, коли загальна ситуація іде на спад не віщує нічого хорошого, адже це означатиме, що ми погано справляємося зі спалахом.
А також те, що люди менше дотримуються правил безпеки під час карантину. Багато хто плутає адаптивний карантин з його завершенням. В Україні досі багато активних випадків хвороби та, оскільки наша система виявлення контактів відсутня, то інші потенційні хворі можуть ходити вулицями і навіть не підозрювати про небезпеку, яку вони несуть.
Наприкінці червня Степанов звертався до українців з нагадуванням про той мінімум (носіння маски, дотримання соціальної дистанції, використання антисептиків), який необхідний під час пандемії, аби убезпечити себе та інших людей.
– Чомусь ми вперто не хочемо дотримуватися цих правил. Результат Covid-19 показує дуже-дуже швидко. У нас же не тільки зростає кількість інфікованих, але й кількість людей, які госпіталізуються кожного дня.
Таких цифр у нас ще не було. Це говорить про те, що кількість людей із пневмонією різко зростає і це все результат, зокрема, нашої легковажності, – сказав міністр охорони здоров’я.
Збільшення кількості хворих, а в подальшому – становлення України як епіцентру коронавірусу в Європі – сильно вплине на систему охорони здоров’я. Навіть у США та Італії вона трималася “на волосині”.
У ВООЗ висловили побоювання через те, що система охорони здоров’я України може опинитися на межі. Вона може зламатися під тиском зростання нових хворих.
– Тоді буде проблема з колапсом системи охорони здоров’я, як це було в Італії. Впевнений, що влітку такого не може відбутися, оскільки виключені інші грипоподібні захворювання. Але якщо будемо нехтувати карантином, то буде щось непередбачуване, – вважає Ляшко.
На думку Арістова, перші місяці карантину потрібно було вести більш ретельну підготовку до розвитку ситуації. Нині ж, якщо нічого не зміниться, ми зможемо лише спостерігати за наслідками.
– Проблема в тому, що місяці, які пройшли у нас в карантині, потрібно було використовувати розумно. Тобто розширити мережу лабораторій, найняти хоча б і за тимчасовими контрактами медичних розслідувачів – для відстежування контактних осіб інфікованих.
Тепер ми можемо лише звітувати про зростання позитивних тестів, інфіковані осідатимуть на ліжках, переходитимуть на ліжка в реанімації, на апарати ШВЛ. Колись останні закінчаться і може бути перенавантаження системи охорони здоров’я. Якщо зараз у нас досить низький відсоток летальності, то через перевиснаження лікарів, нестачу ресурсів він може почати зростати, – каже інфекціоніст.
Після колапсу систему охорони здоров’я доведеться відновлювати і подумати про нові заходи для того, щоб не допустити повторення ситуації. Цілком можливо, що ті обмеження, які були раніше, ще виявляться незначними.
Нині єдиним прикладом міста, яке повернулося до більш-менш нормального життя після того, як було центром епідемії є Ухань. Карантин там зняли ще у квітні, але багато звичок та правил залишилися незмінними.
У китайському місті багато будівель та стендів на ринках були відгороджені парканами, людей перевіряли щоразу як вони входили до своєї домівки чи виходили з неї. Та й навіть відслідковували місця, в яких буває житель міста.
І це враховуючи той факт, що на тлі інших держав Китай ще не так сильно постраждав. В Ухані поліція звертає увагу на найменші порушення, пов’язані не лише з правилами безпеки, але й з іншими недотриманнями законів.
Церкви і храми тривалий час не працювали, тому багатьом парафіянам доводилося збиратися на богослужіння онлайн.
Нині ж паркани прибрали, всі обмеження не настільки жорсткі, але рани міста й досі загоюються. Проте громадяни навіть сьогодні дотримуються хоча б таких правил безпеки як носіння маски та використання антисептиків.
Враховуючи те, як ми дотримуємося правил під час пандемії, можна з упевненістю сказати, що і обмеження у випадку, якщо Україна стане епіцентром розповсюдження хвороби в Європі, будуть жорсткішими, і пом’якшення не прийдуть скоро.
– Через низьку симпатію українців до будь-якого прояву влади в суспільстві виробилося дуже сильне відторгнення до карантинних заходів, до будь-яких обмежень. Люди вважають, що влада винна у падінні економіки, безробітті. І це незважаючи на те, що подібне відбувалося навіть в Швеції, де не вводилися карантинні обмеження, – каже Арістов.
Однак він вважає, що нових жорстких обмежень, навіть попри погіршення ситуації не буде. І це може призвести до хаосу в країні.
– Найімовірніше, президент не вводитиме нові карантинні заходи. Кабмін продовжуватиме політику адаптивного карантину, через що відповідне рішення переноситиметься на місцеву владу. А та не вводитиме карантинні обмеження. Відповідно ризики санкцій падатимуть на підприємства – бо в країні шукатимуть крайніх, – висловлює свою думку інфекціоніст.
Залишається сподіватися лише на те, що усі українці дотримуватимуться рекомендацій МОЗ, статистика захворюваності піде на спад і нашу державу омине найгірший сценарій.
Владислав Бомбела
Джерело:
fakty.com.ua
