— Зими не боюся взагалі, — розповідає 60-річний Петро Вертипорох із райцентру Муровані Курилівці Вінницької області. — Ні страшних морозів, ні цін на газ, ні малої пенсії. Бо четвертий сезон опалюю хату практично безкоштовно.
Чоловік має твердопаливний котел традиційного типу горіння. Щоліта заготовляє паливо.
— Сусіди кажуть, що дров’яний котел не вигідний, бо на зиму треба КамАЗ рубаних дров, а він майже 15 тисяч коштує. Ще й слід гратися, попіл виносити, димар чистити. Газовий, мовляв, простіше і дешевше.
Якщо сидіти все літо під грушею і тільки купувати все готове — то дійсно недешево і морочливо. Але якщо маєш руки-ноги, трохи напрягся, заготовив паливо сам, то майже безкоштовно.
У Петра Вертипороха є мотоблок потужністю 9 кінських сил. До нього купив фрезу, сам виготовив плуг, обгортач, дровокол, гілкоріз.
Улітку випилює в лісосмугах старі дерева, ріже бензопилкою на колодки, рубає дровоколом і складає за будинком.
— Лісники мене не ганяють, — продовжує. — Бо я ріжу тільки сухостої, які й так упадуть. Вирубую чагарники і кущі, все перебиваю на щепу. Після мене посадка вилизана, чистенька. Не страшно, що загориться, коли восени траву на полях випалюють. Очищую від старих верб береги.
Так само чоловік перебиває на щепу кукурудзиння, качани, відходи дерева, обрізки з садових дерев. Усе, що після висихання горить і дає тепло. Щепу просушує, складає в мішки на горищі.
— Випилюю не всі дерева, — говорить Вертипорох. — Хвойних краще не брати. Тепла дають мало, під час горіння сильно смердять, забивають смолою стінки котла і димаря. Найбільше тепла від дуба, ясена, граба, акації. Якщо таки є соснові обрізки, то кидаю в котел разом з акацієвими та щепою.
Час від часу випалюю димар від сажі й смоли. Спалюю на повну потужність два оберемки сухого дуба, ясена чи акації. Або додаю вугілля.
Для заготовки дров на сезон купує лише паливо для мотоблока і бензопили.
— Витрачаю бензину й солярки максимум гривень на 400, — додає Петро Вертипорох.
×
Джерело: gazeta.ua
