«Більшість українців не готові змінювати себе та країну»

— Книжка весела й легка, але писав її в один із найважчих періодів життя, — каже письменник і режисер 43-річний Олег Сенцов. Фантастичний роман «Другу також варто придбати» презентував у прямому ефірі «UA: Культура». Обговорював у студії з виконавчим продюсером каналу 30-річним Лук‘яном Галкіним.

Дія роману відбувається у США. Головний герой Джим Гаррісон сидить удома у вбиральні й гортає науково-популярні журнали. Його дружина готує сніданок. Місто захоплюють космічні прибульці. Позаземні ящірки хочуть врятувати людей від них самих. Беруть під контроль і нав’язують свої правила.

Сенцов написав роман на 560 сторінок кульковою ручкою в зошитах в російській колонії в Якутії. За три місяці завершив чернетку. На початку 2019-го два місяці готував чистовик у колонії в Лабитнангі. Після цього відправив поштою на волю.

— Був період, коли обміняли полонених Надію Савченко та Геннадія Афанасьєва. А ми — залишилися, — про­довжує Сенцов. — Було невесело. Щоб якось себе тримати, почав роман. Міг зануритися й відійти на кілька годин від кошмару та маячні. Вставав о шостій ранку, займався своїми справами і сідав за вузенький шматочок стола. Туди міг покласти тільки зошит — більше не було місця. Потім перевірка — відвели, привели. Продовжую писати.

Як зміг створити саркастичну книжку у тюрмі?

— Я сам іронічний і смішний. Тюрма — похмуре місце, але зеки — веселі люди. Рідко усміхаються, але багато сміються. Гумор — це ліки від суму. Без нього там можна з’їхати з глузду. В інопланетян у книжці немає гумору. Як і емоцій.

Я був під тиском спочатку ФСБ, а потім — працівників російської пенітенціарної системи. Вона ламає людей. Якщо хтось намагається підіймати голову і протистояти — пресує.

Після голодування (вимагав звільнити всіх українських політв’язнів у РФ. Тривало 145 днів — протягом травня-жовтня 2018-го. — ГПУ) стало легше працювати. Місцеві відчули, що до мене є увага, про мене говорять і показують по телебаченню. Якось відсторонилися. Але привілеїв ніхто не ­робив.

Прибульці у творі прагнуть «причинять добро и наносить справедливость».

— Історія розгортається в Америці. Коли я писав, не був ніколи у Штатах. Міг про них зрозуміти тільки зі стрічок і наших штампів. Обігрую це в романі. Умисно надавав американцям рис українців. Бо коли читаєш про себе, ти не на 100 відсотків щирий. Сміятися з інших легше.

Джим Гаррісон — спочатку недолугий, може дратує, слабкий. Але стає сильнішим, зростає протягом твору. Чому зробили головним героєм людину, якою важко захоплюватися?

— Це працює. Дійові особи повинні змінюватися. Початковий образ списав з кримського друга. Він був саме такий — добрий, але тюхтій, якого жінка тримала в кулаку, прилюдно шпиняла. А потім через події я його розвивав. І наприкінці — це вже інша людина.

Задумав роман ще до в’язниці. Уявляв, як американці приносять на Близький Схід свою демократію на багнетах. Тому дія відбувається в США. Але цього разу прилітають інопланетяни і вже американців змушують жити за своїми правилами. Початкова ідея була показати, що відбувається з людьми, які вказували іншим, як жити.

Під час написання наклалася друга тема — окупація Криму російськими військами. Я це бачив на власні очі і хотів передати. Третій шар твору — це Революція гідності. Вона змінила багатьох, зокрема й мене. Як і війна на Донбасі. Люди не знали, на що здатні — на яку хоробрість і подвиги. Такі, як мій герой, не мають шансу змінитися без стресової ситуації. Якщо не пройдуть випробування, яке може вартувати життя. Як Майдан чи війна.

Ми всі маємо пройти такий жорстокий досвід, щоб змінитися?

— Це такий поштовх. В одних він у гарну сторону похитнеться, в інших — у погану. Хтось зариється, когось зламає. А хтось почне змінювати себе та країну.

Я люблю своїх героїв. Описую їх відверто. Хтось вважає це різким, але я чесний. Бо із собою жорсткіший, ніж із будь-ким. Звик себе штовхати, сам собі вказувати на недоліки й виправляти їх. Коли скажеш: я такий класний і мене нічого розвивати — це твоя смерть як особистості.

Джим Гаррісон зміг себе знайти. А інші — ні, пристосувалися до ситуації. Це і є проблема нашої країни. І в Криму, і після Майдану — більшість людей не змінюються й не готові розвивати Україну.

Чому вирішили зробити переклад роману українською?

— Бо треба розвивати мову. Але не готовий написати нею наступну книжку, бо моя українська не така гарна і глибока, як російська. Але я в цьому напрямку розвиваюся.

Наприкінці презентації Сенцов обрав найкраще запитання від глядачів — «Якими якостями має володіти людина, щоб стати вашим другом?» Підписав подарунковий примірник для переможця.

Роман «Другу також варто придбати» вийшов у львівському «Видавництві Старого Лева». Коштує 180 грн.