Німецька співачка українського походження Ганна Гриніва до 13 років виросла в селі Вишняки під Києвом. Туди родина переїхала після її народження. Мама-піаністка і батько-германіст почувалися в селі інопланетянами, каже Ганна. Про історію свого роду вона розповіла в інтерв’ю журналу «Країна».
«Історія мого роду почалася на Львівщині. Мій дідусь воював в УПА. Після Другої світової війни його вислали в Сибір. Там у концтаборі відсидів 10 років. Моя бабуся по батькові з Білорусі. Після війни її тато повернувся. Мами вже давно не було. Батько був дуже хворий. З донькою переїхав до Сибіру, бо там давали землю. Там бабуся познайомилася з моїм дідусем, коли він вийшов з концтабору. Побралися. побудували хату. У Красноярську народився мій батько. Коли він був маленьким, вони вирішили повернутися назад в Україну і купили хату під Києвом. Там батько мій і виріс. Мама моя – дочка мордовки і сефардійського єврея. Сім’я мого дідуся по матері – з Афганістану, але мешкали вони в Узбекистані. Там і виросла моя мама. Вона — класична піаністка. Закінчила консерваторію в Астрахані, потім її направили працювати в театр у Красноярську. Сестри й брат моєї мами навчалися в Києві. І мамин брат познайомився з моїм батьком на кафедрі германістики. Мама була артисткою і в свої 28 років не цікавилася сімейним життям. Тож сім’я активно шукала їй кавалера. Мамин брат запитав у мого тата, чи не хоче він написати їй листа у Красноярськ. Він загорівся, бо сам народився у Красноярську. Так вони почали листуватися. Потім одружилися і переїхали до Красноярська. Саме там я народилася. Коли мені було кілька місяців, вони переїхали в Україну в селі Вишняки біля Києва.
Школи поблизу не було. Треба було їздити у Фастів. Батьки вирішили вчити нас удома. Тато навіть хотів створити власну школу, Та його не підтримали. Разом з трьома сестрами не ходили до школи, доки не переїхали до Німеччини.
Мама викладала нам із сестрами музику і російську мову. Тато — українську, німецьку, математику, фізику та географію
Для моїх батьків завжди було важливо, щоб діти отримали вищу освіту. Оплатити наше навчання в Україні їм було б складно. Питання еміграції стояло завжди. Коли у 1990-х з’явилася можливість, вони це зробили. Батько був германістом, жив раніше пів року в Дрездені. Тому для нього , тому для нього це не був зовсім новий світ».
Мама-піаністка і батько-германіст почувалися в селі інопланетянами — визнає Ганна.
«Після переїзду всі заощадження віддали, щоб купити фортепіано. Ніхто з сусідів цього не розумів. Батько вчився на фізика, потім — на германіста, потім — на філософа. Він теж не вписувався у сільське життя.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Світові джазові музиканти записали гуцульську співанку з дітьми-сиротами з України
Під час життя в селі мама не працювала – виховувала і навчала нас із сестрами. Вона викладала нам музику і російську мову. Тато — українську, німецьку, математику, фізику та географію. Мама багато працювала вдома. Тато спочатку дописував у газету. Але був час, коли йому доводилося продавати газети в електричці», — згадує співачка.
Інтерв’ю з Ганною Гринівою читайте в журналі «Країна».
Ганна Гриніва закінчила факультет філософії та політології в Лейпцизькому університеті. Написала дисертацію про роль УПА у формуванні національної ідентичності України після Помаранчевої революції.
2015 року почала вивчати джазовий спів у музичному університеті імені Франца Ліста у Веймарі.
Була багаторазовою стипендіаткою Товариства друзів і спонсорів університету музики Франца Ліста. Тричі отримувала нагороди від Сенату Берліна за реалізацію своїх соціокультурних та музичних проєктів.
×
Джерело: gazeta.ua
