Російські плани так чи інакше будуть пов’язані з дестабілізацією нашої державності.
Так вважає публіцист Віталій Портников. В інтерв’ю журналу «Країна» поділився міркуваннями про ситуацію навколо Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр».
«Не можна під час московсько-української війни будувати меморіал пам’яті жертв Голокосту за гроші російських олігархів, — каже Портников. — Питання навіть не в тому, що це кошти громадян РФ, які пов’язані з режимом Путіна. А в тому, що ці гроші є визначальними для успіху проєкту. Він відповідатиме завданням Кремля та його баченню. Їхні політичні задуми можуть змінюватися. Але незмінне те, що це будуть російські, а не українські плани. І вони так чи інакше будуть пов’язані з дестабілізацією нашої державності.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Російські гроші і неонацисти – що не так із меморіалом у Бабиному Яру
Те, що Україна допустила таку ситуацію, – проблема. Але це питання не тільки держави, а й суспільства, байдужого до таких великих завдань. Фактично проєкт отримав зелене світло за попереднього українського керівництва. І ніхто нічого не зробив і не сказав: ми не можемо, це ображає пам’ять загиблих на Донбасі. І загалом українців, євреїв, людей усіх національностей, які живуть в Україні.
Лист представників української культурної та наукової спільноти – це лише жест. На щось сподіватися від влади не можна. Але важливий суспільний розголос і цікавість. Потрібно озвучувати й фіксувати громадську думку. Українська держава має бути ініціатором таких проєктів, а не структурою, що схвалює чи ні чиїсь ініціативи. І це стосується і держави, і суспільства».
Повну версію матеріалу читайте в журналі «Країна» від 28 травня.
Українські інтелектуали звернулися до президента Володимира Зеленського, прем’єр-міністра Дениса Шмигаля та столичного мера Віталія Кличка з вимогою взяти повну державну відповідальність за створення Національного меморіального комплексу в Бабиному Яру. Приводом став скандал навколо діяльності Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр». Заснований 2016 року з ініціативи та коштом російських бізнесменів Михайла Фрідмана, Павла Фукса й Германа Хана. Восени 2019-го художнім керівником призначили російського режисера Іллю Хржановського. Із чорнового варіанта концепції музею з’ясувалося, що відвідувачам пропонуватимуть маршрути у віртуальній реальності – вони зможуть опинитися «в ролі жертв, колабораціоністів, нацистів і в’язнів війни».
×
Джерело: gazeta.ua
