38% українців схвалюють дії та заяви президента Володимира Зеленського, а 45% — ні. Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології. Його проводили з 20 по 23 червня. Тих, хто не підтримує главу держави, уперше за рік стало більше, кажуть соціологи. У травні дії Зеленського схвалювали 47%.
Уряду довіряють 23%, не довіряють — 59. Верховній Раді — 21% і 62% відповідно.
Соціологи провели 2 тисячі телефонних інтерв’ю з українцями віком від 18 років.
Володимир Зеленський переміг на президентських виборах торік. У першому турі за нього проголосували 30,24%, у другому — 73,22%.
— Зеленський поступово втрачає прихильників. Коронавірус трохи відтермінував це зниження довіри, бо були екстремальні умови, — говорить соціолог 69-річний Євген Головаха.
Чому незадоволених стає більше?
— Українці багатше не живуть. Ситуація не покращується.
Люди спершу сподіваються, що їхній вибір принесе успіх. Але це не знаходить підтвердження й рейтинги починають опускатися. Підтримка Зеленського падає не надто швидко. У президентів після першого року правління вона наближалася до статистичної похибки (відхилення результату від справжнього значення. Може становити кілька відсотків. — ГПУ).
Як Зеленському вдалося протриматися рік?
— По-перше, немає підозри, що він хоче отримати користь від президентства. Попередників українці підозрювали, що ті використовують владу у власних цілях.
По-друге, молодий. Йому дають більший карт-бланш. Усі розуміли — президент не має досвіду. Дають час, доки набереться навичок керівництва країною.
Третє — у Володимира Зеленського чималий прошарок електорату, який із ним залишиться до останнього. Переважно це Південь і Схід України. Хто вважає неприйнятним прихід до влади «Опозиційної платформи — За життя».
У чому президент провалився?
— Зеленський нічого не завалив одразу. Не мав особистого великого скандалу. Були тільки з депутатами, прем’єр-міністрами.
Його біда в тому, що опинився між двох вогнів. З одного боку, націоналісти, які називають його агентом Кремля. З другого — проросійські сили, що тягнуть у Москву. Зрозуміло, у президента має бути центристська ідеологія. Але він її чітко не сформулював. Головна проблема, що сам не здатний на це. І в його політичній силі немає тих, хто може виробити ідеологію.
Як виглядає кадрова політика президента?
— Багато в чому недолугою. Шукали чимало нових людей, ішли шляхом спроб і помилок. А це не дуже ефективно. Когось ставили — виявлявся нездатним, замінювали. Єдине, що сприймається як позитив — Зеленський не боїться міняти людей, які не виправдовують сподівань. Це свідчить, що немає кумівства. Та якщо одного невдаху міняти на другого — довіра знижуватиметься. Це і сталося.
Зараз більшість негативу йде на уряд і Верховну Раду. Чому?
— У нас традиційно є повага до першої особи. Доки Зеленський сам не наробить дурниць. Його українці теж відкинуть, але в останню чергу. Якщо щоразу призначатиме неспроможних чиновників, у масовій свідомості вкарбовуватиметься — наче він керівник невдах. Його сприймуть так само.
Чи вдасться Зеленському повернути рівень підтримки?
— Дуже важко. Ймовірніше, буде поступове падіння.
Що може втримати рейтинг?
— Нарешті призначити ефективний Кабінет міністрів. Ухвалити неординарні рішення, які позитивно сприйме більшість. А це вже хист. Якщо Зеленський цього внутрішньо не відчуває, то буде політиком-невдахою. Політика — це і професія, і покликання. До цього треба ставитися серйозно.
×
Джерело: gazeta.ua
